с. Кіровське. Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

   
Головна » Конкурси


Забули пароль? Реєстрація



Конкурси

Фестиваль дитячої екологічної творчості
Районний тур еколого-натуралістичного походу „Біощит” в Україні
Районний тур обласної юннатівської акції „Дах для птаха”
Районний тур Всеукраїнського конкурсу-огляду на кращу екологічну стежку
Районний тур Всеукраїнської акції школярів та учнівської молоді „Ліси для нащадків”
Районний конкурс „Мій рідний край-моя земля”
Районний тур Всеукраїнського конкурсу „Парки-легені міст і сіл”
Районний тур обласної природоохоронної акції „Первоцвіти Дніпропетровщини”
Районний тур Всеукраїнської акції „Птах року”
Районний тур Всеукраїнського науково-освітнього проекту „VIOLA”
Районний тур Всеукраїнського конкурсу „Вчимося заповідувати”
Районний тур регіональної природоохоронної акції „Дерево життя”
Районний тур всеукраїнського конкурсу „До чистих джерел”
Учнівські олімпіади з екології
Районний тур міжнародної природоохоронної акції „Марш парків”
Районний тур Всесвітньої акції „Міжнародний день Чорного моря”
Районний тур природоохоронної акції „Великий зимовий облік птахів”
Районний тур обласного конкурсу юнацького відеофільму „Дивовижний світ природи”
Районний тур Всеукраїнської акції „Зелений паросток майбутнього”
Міжнародні дні спостережень за птахами
Трудова акція „Дослідницький марафон”
Трудова акція „Юннатівський зеленбуд”
Трудова акція „Кролик”
Трудова акція „Плекаємо сад”
На краще учнівське лісництво загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів
На кращу навчально-дослідну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів
Трудова акція „Парад квітів біля школи”
Районний конкурс-огляд по благоустрою шкіл району „Школа-мій рідний дім”
Куточок живої природи загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів
Всеукраїнський конкурс-огляд „Географічний майданчик в дії”
Обласний дитячий конкурс „Джміль і Бджілка”
 ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ ФЕСТИВАЛЬ
ДИТЯЧОЇ  ЕКОЛОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
І. Загальні положення.
З метою втілення в життя Постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Програми розвитку позашкільних навчальних закладів, рішення колегії Міністерства освіти й науки України про концепцію екологічної освіти відділ освіти Дніпропетровської райдержадміністрації та Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетровського району започатковує щорічний Фестиваль дитячої екологічної.
2. Мета проведення Фестивалю.
•   Формування екологічної культури і свідомості молоді;
•   Виховання у суспільства дбайливого ставлення до довкілля;
•   Привернення уваги органів влади всіх рівнів на необхідність дотримання правил природокористування та збереження природоохоронних територій;
•   Об'єднання зусиль молоді у вирішенні екологічних проблем сучасності;
•   Відродження   кращих   традицій   українського   народу   у   взаємовідносинах   з довкіллям, вихованням любові до рідної природи;
•   Розвиток особистої відповідальності за стан довкілля.
З. Учасники Фестивалю.
До участі у Фестивалі залучаються юннати і школярі шкіл району.
4. Номінації та вимоги до них.
1. Еко-театр :
• Еко-вистава. Вистава з дійовими особами та виконавцями. Сценарна основа – п'єса про проблеми екології.
•   Лірична новела – театралізоване дійство з використанням музики, пісень, танців, засновані на ліричній поезії та прозі, яка оспівує красу рідного краю і водночас розкриває екологічні проблеми регіону.
•   Еко-притча – це драматична розповідь з використанням музики, пісень, танців, яка ґрунтується на українському фольклорі і торкається проблем екології.
2. Еко-шоу – музично-театралізоване дійство, в основу якого покладено музику сучасних естрадних пісень. Це сполучення популярної музики, кіно, цирку, хореографії. Сценарна основа – вірші пародійного плану, які покладено на музику популярних пісень.
З.Еко-КВК – гостра подача матеріалу в гумористичній формі, у швидкому ритмі. Жанру притаманні: легкість, сучасність, видовищність, швидка зміна дій.
Вимоги до кожної з номінацій :
•   термін виступу 10 хвилин;
•   кількість учасників 12 дітей;
•   сценарій виступу у надрукованому вигляді надається до оргкомітету під час проведення зонального туру.
5. Керівництво Фестивалем.
Для організації та проведення районного Фестивалю дитячої екологічної творчості утворено оргкомітет, який розробляє умови та порядок вибіркового туру, згідно діючого Положення, визначає переможців, форми нагородження та забезпечує участь їх в обласному Фестивалі, що проходитиме на базі облЕНЦ міста Дніпропетровська.
До складу оргкомітету та журі Фестивалю входять представники районного відділу освіти, ЦЕНТУМу, комітету у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації, державного управління з екології та природних ресурсів, викладачі ДНУ.
6. Визначення переможців і нагородження.
Головними критеріями оцінки виступів колективів є :
•   відповідність змісту виступу заданій тематиці;
•   використання матеріалів місцевого екологічного краєзнавства;
•   художній рівень виступу;
•   оформлення виступу (костюми, декорації та інше);
•   музичне оформлення виступу.
Підсумки Фестивалю підводяться по кожній номінації. Кращі колективи заохочуються грамотами і цінними подарунками.
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ ТУР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО
ПОХОДУ „БІОЩИТ” В УКРАЇНИ
Загальні положення
Серед масових натуралістичних заходів, які проводять школярі України, є чимало таких, які спрямовані на охорону та збагачення тваринного світу. Однак з поля зору юних незаслужено випадає вели­ка група тварин, роль яких не можна недооцінити.
Вперше пропонується комплексна програма охорони та практичного використання корисних комах під назвою „Еколого-натуралістичний по­хід "Біощит"”. Мета походу "Біощит” – залучення учнів до роботи по дослідженню та впровадженню в практику біологічних методів захисту лісу, саду та сільськогосподарських культур від шкідників в Укра­їні. Відповідно до цієї мети ставляться такі питання:
- поширення знань з біології корисних безхребетних, їх ролі в екосистемах, методах охорони та раціонального використання;
- пропаганда величезної ролі безхребетних в регуляції чисельнос­ті шкідливих комах, запиленні рослин, ґрунтоутворюючому процесі тощо;
- збирання і систематизація даних про господарства, які запровад­жують біологічні методи захисту рослин, популяризації передового досвіду;
- організація молоді для здійснення практичної допомоги сільсь­когосподарським та лісогосподарським органам і підприємствам у роз­робці та впровадженні у виробництво біологічних методів захисту рослин, охорони корисних видів безхребетних, створення сприятли­вих умов для їх існування.
У рамках похода "Біощит" проводяться такі операції:
І. Операція "Мурашка".
Мета цієї операції – сприяння більш широкому застосуванню біологічних методів захисту лісу та підвищенню його продуктивнос­ті шляхом охорони корисних мурашок.
2. Операція "Реміза".
Мета – підвищення стійкості лісових насаджень шляхом комплекс­них біологічних лісозахисних заходів.
3. Операція "Джміль".
Мета – ефективне використання диких комах-запилювачів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
4. Операція "Махаон".
Мета – охорона рідкісних видів безхребетних. Запропоновані рекомендації базуються на останніх досягненнях науки в галузі вивчення корисних комах.
Учасники походу
У поході беруть участь середні загальноосвітні школи і проф­техучилища, технікуми, неповні середні школи, шкільні лісницт­ва, загони "зелених патрулів", - учасники комплексних і тематичних екологічних експедицій.
Керування походом
При районному Центрі еколого-натуралістичних творчості учнівської молоді створено оргкомітет, до складу якого входять представники органів ос­віти, науково-дослідних установ сільськогосподарського та лісового господарств, представники секцій охорони корисних комах і бджільниц­тва, охорони лісу, саду, охорони земель, організацій Українського товариства охорони природи та ін., створені оргкомітети, які керу­ють походом, підводять підсумки і визначають переможців. Цю роботу можуть також виконувати оргкомітети, створені для підведення під­сумків Всеукраїнських конкурсів школярів України "Мій рідний край – моя земля".
Умови походу
Основні показники походу "Біощит":
1. Масова агітаційна та пропагандистська робота по виявленню корисної ролі безхребетних у природі і господарській діяльності людини, формування дбайливого ставлення до корисних комах, їх охо­рони.
Кількість проведених за даною темою бесід, лекцій, тематичних вечорів, виданих плакатів, листівок, буклетів, виступів у пресі, по радіо, телебаченню, проведених семінарів, виставок, підготовка та видання методичних матеріалів, їх зразки.
2. Організаційна робота:
а) участь учнівських об’єднань;
б) участь дитячих колективів. Кількість шкільних лісництв, уч­нівських бригад, які беруть участь у поході, обсяг виконаної ними роботи за операціями;
в) робота секцій охорони корисних комах.
3. По операції "Мурашка":
а) проведення інвентаризації і паспортизації комплексів мурашників, створення схем їх розміщення на територіях підприємств лісо­вого господарства, створення документації на комплекси гнізд по об­ластях, районах тощо;
б) охорона мурашників. Кількість закріплених за учнівськими об’єднаннями і шкільними лісництвами комплексів мурашників, кіль­кість огороджених мурашників, встановлення аншлагів, інші заходи щодо захисту мурашників;
в) біотехнічні заходи. Покращання умов існування корисних му­рашок у лісі (прочистка, освітлення гнізд), вивіз мурашників з лі­сосік. Контроль за станом мурашників у зонах масового відпочинку та районах промислового забруднення.
4. По операції "Реміза":
а) організація реміз. Кількість реміз, в яких проводиться основний комплекс заходів;
б) біотехнічні заходи. Підтримання реміз у функціональному стані і створення в них додаткових умов для розвитку різних корис­них тварин;
в) охорона реміз. Закріплення реміз за учнівськими об'єднаннями і шкільними лісництвами, огороджування, встановлення аншлагів. Контроль за станом реміз;
г) проведення охоронних заходів з іншими комахами-ентомофагами (золотогузки, туруни та ін.)
5. По операції "Джміль":
а) проведення інвентаризації і паспортизації колоній і місць перебування диких запилювачів (поодинокі бджоли, джмелі);
б) розробка системи охорони корисних болонокрильців. Контроль за використанням пестицидів і добрив. Контроль за станом місць пе­ребування корисних болонокрильців;
в) біотехнічні заходи. Встановлення штучних гніздівель для джмелів, поодиноких бджіл, ос;
г) організація системи резерватів для корисних болонокрильців;
д) використання медоносних бджіл для запилювання сільськогос­подарських рослин, саду.
6. По операції "Махаон":
а) проведення інвентаризації та паспортизації місць перебуван­ня та конкретних знахідок рідкісних і зникаючих видів комах;
б) розробка конкретних заходів з охорони рідкісних і зникаю­чих видів комах;
в) контроль за дотриманням правил відшукування рідкісних видів. Застосування заходів адміністративного та іншого покарання за на­несення шкоди рідкісним видам або місцям їх перебування;
г) організація заказників для охорони рідкісних видів;
д) об'єднання ентомологів-любителів у клуби при місцевих ра­дах УТОП.
Підведення підсумків і визначення переможців
Штаби по підведенню підсумків по школах щорічно надсилають матеріали з кращими результатами до Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді до 15 вересня.
Підсумки роботи оцінюються за такими показниками:
І. Агітаційно-пропагандистська робота серед населення.
2. Організаційна робота.
3. Робота по операції "Мурашка".
4. Робота по операції "Реміза".
5. Робота по операції "Джміль".
6. Робота по операції "Махаон".
Участь у поході шкільних лісництв, гуртків юннатів та інших учнівських об’єднань оцінюється окремо по операціях.
До звіту (за формою № І) необхідно включити дані про кращі учнівські об'єднання і про найбільш активних учасників операції в районі та про підсумки роботи шкільних лісництв і натураліс­тичних гуртків.
До звіту додаються зведені дані паспортизованих протягом року комплексів мурашників.
За підсумками року кращі учнівські об’єднання та окремі учас­ники нагороджуються путівками до Всеукраїнського табору "Юннат" та Грамотами НЕНЦ і УТОП.
Фінансування походу
Витрати на проведення еколого-натуралістичного походу "Біощит" та нагородження переможців відповідно несуть районні та обласні відділи освіти, організації товариств охорони природи.
Форма № І
ПІДСУМКИ ПРОВЕДЕННЯ ПОХОДУ "БІОЩИТ"
 
№ п/п
Зміст заходів
Кількісні показники
Примітка
I
Масова агітаційна і пропагандистська робота
 
 
II
Організаційна робота
 
 
III
Робота по операції "Мурашка"
 
 
IV
Робота по операції "Джміль"
 
 
V
Робота по операції "Реміза"
 
 
VI
Робота по операції "Махаон"
 
 
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ ТУР ОБЛАСНОЇ ЮННАТСЬКОЇ АКЦІЇ
„ДАХ ДЛЯ ПТАХА"
Обласний   еколого-натуралістичний   центр   дітей   та   учнівської молоді, Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетровського району проводять щорічну природоохоронну юннатівську акцію “Дах для птаха”.
Мета і завдання конкурсу.
Привернення   уваги   юннатів до   проблем охорони птахів,   збереження   місць   їх   гніздування, надання   конкретної допомо­ги   птахам – побудуванні   шпаківень, синичників, дуплянок, спеціальних гніздівель, що сприятиме збільшенню пташиного різноманіття.
ІІ. Учасники акції
До участі в акції залучаються учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, неповних середніх шкіл, окремі гуртки юннатів, клуби та інші учнівські об'єднання, громадські організації, діти з батьками, родини, окремі особи, які дбають про збереження та відновлення довкілля.
III. Керівництво     акцією.
Керівництво акцією "Дах для птаха", підведення підсумків та визначення переможців здійснює оргкомітет, створений з представників облЕНЦ. У районному турі – співробітники Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
IV. Підведення   підсумків   та    визначення переможців
Для підведення підсумків та визначення переможців до оргкомітету    необхідно представити відео- або фотоматеріали, альбоми, буклети, щоденники   спостережень, розробки масових заходів, сценарії свят, виступів агітколективів присвячених птахам; пропагандистські плакати, листівки, звернення до населення тощо.
 Найбільш   активні    учасники   нагород­жуються   цінними    подарунками, грамотами    районного відділу освіти, обласного Управління   освіти, ЦЕНТУМ, облЕНЦ.
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ОГЛЯДУ НА КРАЩУ ЕКОЛОГІЧНУ СТЕЖКУ
1.        Загальні положення
У 1987 році в Україні була створена перша навчальна екологічна стежка. З того часу ця доступна і цікава форма екологічної освіти в природі набула широких масштабів.
З метою активізації навчальної і пропагандистської роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому середовищі Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді оголошує районний тур конкурсу-огляду на кращу навчальну екологічну стежку.
П. Мета і завдання конкурсу-огляду
- Пропаганда різних форм екологічної освіти в природі.
- Виявлення кращого досвіду організації роботи на екологічних стежках та подальше розповсюдження цього напрямку роботи в школах, позашкільних закладах освіти.
- Привернути увагу місцевих органів влади на необхідність співпраці із закладами освіти в природоохоронному напрямку.
Ш. Учасники конкурсу-огляду
До участі в конкурсі-огляді залучаються заклади освіти: загально­освітні та неповні середні школи, школи-інтернати, ліцеї, гімназії, професійно-технічні училища, технікуми, еколого-натуралістичні центри, станції юних натуралістів, Будинки і Палаци школярів, де створені та діють екологічні навчально-пізнавальні стежки.
Основні показники конкурсу огляду:
1. Організаційна робота на стежці. Оформлення стежки. Утримання стежки в належному стані, наявність цікавих екскурсійних об'єктів. Їх опис.
2. Навчально-виховна робота на стежці.
3. Масова агітаційна та пропагандистська робота на стежці.
4.Практична природоохоронна робота. Проведена на стежці або поруч з нею.
ІV. Керівництво конкурсом-оглядом
Керівництво конкурсом оглядом, підведення підсумків та визначення переможців здійснює оргкомітет, створений з представників відділу освіти, Центруеколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
V. Підведення підсумків та нагородження переможців
Учасники конкурсу надсилають на адресу оргкомітету Паспорт на екологічну стежку, а також оформлені альбоми, звіти, розгортки або в іншому вигляді розкривають зміст роботи на екологічній стежці. Кожна робота повинна супроводжуватись схемами, фотографіями, слайдами, відеокасетами та іншим ілюстрованим матеріалом, який би повніше розкривав роботу на екологічній стежці.
Матеріали конкурсу-огляду дадуть можливість створити банк даних з цього напрямку екологічної освіти і виховання в школах та позашкільних закладах району. Кращі роботи будуть представлені на обласному та Всеукраїнському турі. Матеріали від учасників конкурсу-огляду на кращу екологічну стежку надсилати до Центруеколого-натуралістичної творчості учнівської молоді до 25 вересня кожного року.
Підведення підсумків та нагородження найбільш активних учасників конкурсу-огляду здійснюється Центромеколого-натуралістичної творчості учнівської молоді в рамках конкурсу "Мій рідний край, моя земля".
 
Умови проведення  районного туру Всеукраїнської акції школярів
та учнівської молоді “Ліси для нащадків"
   Всеукраїнська акція школярів та учнівської молоді “Ліси для нащадків” проводиться   Національним еколого-натуралістичним центром молоді   Міністерства   освіти і науки України, Держкомітетом лісового господарства України.
Акція “Ліси для нащадків” передбачає в період осінніх та весняних лісокультурних робіт посадки лісу за участю учнівської молоді, членів учнівських лісництв. Координатором акції в Дніпропетровському районі є Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
 Мета конкурсу
Головною метою акції є виховання господаря, здатного працювати в умовах ринкової економіки, формування творчої працелюбної особистості, економічної і екологічної культури учнів, привернення уваги органів влади, громадськості до проблем сільської школи.
Завдання акції:
-          розвиток екологічної свідомості особистості;
-          оволодіння сучасними технологіями вирощування лісових культур, садивного матеріалу;
-          створення нових лісів, лісових смуг, лісопарків, скверів, та інших об’єктів зеленого будівництва;
-          ознайомлення з сучасними формами господарської діяльності;
-          залучення до дослідницької діяльності з лісівництва;
-          об’єднання зусиль лісогосподарських підприємств, наукових і освітніх закладів з метою створення умов для допрофесійної підготовки учнів в галузі лісівництва;
-          закладання лісорозсадників, шкілок в загальноосвітніх та позашкільних закладах, лісництвах, на присадибних ділянках.
Розділи акції
1.                        “Насіння – сіянець – шкілка” х – передбачає збір і висівання насіння лісових дерев і чагарників, закладання лісорозсадників та шкілок.
2.                        “Зелене живцювання” – включає в себе різноманітні способи вегетативного розмноження лісових культур сучасними районованими породами.
3.                        “Висаджуємо ліс” – основний розділ акції, В якому приводяться агротехнічні заходи по підготовці ґрунту, та висаджування сіянців і саджанців.
4.                        “Ліси для нащадків” – підсумковий розділ, який включає облік посадженого та аналіз навчально-виховної діяльності учнівської молоді, зайнятої в даній акції.
Учасники акції
До участі в акції запрошуються учнівські колективи, учнівські лісництва загальноосвітніх та позашкільних закладів, гуртки юних лісівників, ланки юних лісівників, клуби, родинні колективи.
Керівництво акцією
Керівництво акцією в Дніпропетровському районі здійснює Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. На обласні оргкомітети покладається відповідальність за підведення підсумків. Кращі колективи, учнівські лісництва заохочуються цінними подарунками, путівками до Всеукраїнського табору “Юннат” Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Фінансування акції
Фінансові витрати на проведення акції здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів або залучених коштів.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ КОНКУРС „МІЙ РІДНИЙ КРАЙ - МОЯ ЗЕМЛЯ"
 
Відділ освіти Дніпропетровської райдержадміністрації, Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетровського району проводять районний конкурс „Мій рідний край - моя земля" за напрямами „Практична природоохоронна робота і екологія", „Експериментальна робота з біології, продуктивна і дослідницька робота в галузі сільського та лісовою господарства".
1.        Мета і завдання конкурсу.
1.1.    Районний конкурс   „Мій рідний край - моя земля" проводиться з метою оволодіння вихованцями (учнями) знаннями про навколишнє середовище, формування екологічних культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи та інших біологічних напрямів, формування знань, навичок в галузі сільського і лісового господарства.
1.2. Основними завданнями районного конкурсу „Мій рідний край - моя земля" (далі — конкурс-огляд) є :
• залучення педагогічних та учнівських колективів загальноосвітніх і позашкільних закладів до збереження та оздоровлення природного середовища за програмами „Природа: і людина", „Природа і культура", „Природа і суспільство", „Природа, наука і техніка";
• активізація   участі    молоді   у   масових   заходах:    щорічній   природоохоронно-просвітницькій акції “Птах року", еколого-натуралістичному поході „Біощит", конкурсах „Вчимося заповідувати", „До чистих джерел", „Посади сад", „На кращого юного генетика-селекціонера", “Лишайники - біоіндикатори довкілля" тощо;
• залученій школярів до регіональних природоохоронних заходів : операції „Зелена аптека",   „Живе   срібло",   „Джерело",   „Малим   річкам – велику   воду",   „Ялинка", „Первоцвіти Дніпропетровщини”, “Балки Придніпров’я – очима дітей”, „Сад” та ін.;
• активізація проведення пошуково-дослідницької роботи у природному середовищі з метою вивчення стану і розвитку об'єктів природи та механізмів перетворення світу природного у світ трансформований згідно з потребами та можливостями людини;
• активізація роботи з молоддю на навчальних екологічних стежках;
• удосконалення      трудового   та   екологічного   виховання   школярів   на   засадах виховання громадянської мужності, гуманності, милосердя, формування цивілізованого господаря, творчої, працелюбної особистості;
• сприяння активній участі школярів в благодійній акції „Діти Чорнобиля";
• оволодіння досвідом наукових досягнень в галузях біології, сільськогосподарського виробництва та лісового господарства, екології;
• розвиток уміння визначати локальні екологічні проблеми свого регіону з виявленням джерел згубної дії на природу як підприємств, так і фізичних осіб та активізація практичної участі молоді в заходах щодо їх усунення;
• удосконалення   та   розвиток   змісту   роботи   учнівських   об'єднань біологічного, сільськогосподарського та природоохоронного напрямів Всеукраїнських та регіональних таборів;
• формування в учнівської молоді екологічно доцільних навичок поведінки в природі, а також пропагування бережного екологічно грамотного ставлення дорослого населення до природних об’єктів і природи в цілому.
2.        Учасники конкурсу
У конкурсі можуть брати участь:
• учні, вчителі, працівники шкільних лісництв, аграрних об’єднань, природоохоронних загонів     загальноосвітніх     (усіх     типів),     позашкільних,     професійно-технічних загальноосвітніх навчальних закладів, фахівці в галузі освіти;
• вихованці,   педагогічні   працівники   позашкільних   навчальних   закладів   еколого-натуралістичного     профілю,     інших     позашкільних     закладів     природничого, народознавчого спрямування, палаців та будинків школярів і їх підрозділів, шкільних лісництв,   учнівських   аграрних   об'єднань,   учнівських   фермерських   господарств, загонів „голубих" та „зелених" патрулів, наукових товариств учнів, ланок юних тваринників, аграріїв, лісівників, інших творчих учнівських об'єднань;
•   загальноосвітні (усіх типів), позашкільні, професійно-технічні навчальні заклади, шкільні лісництва, учнівські аграрні об'єднання, учнівські фермерські господарства, загони „голубих" та „зелених" патрулів, наукові товариства учнів, ланки юних тваринників, аграріїв, лісівників, інші творчі учнівські об'єднання.
3.        Керівництво конкурсом.
Безпосереднє керівництво конкурсом-оглядом та визначення переможців здійснює Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетровського району.
В закладах та установах освіти для керівництвом конкурсом створюються консультативні пункти, в які входять організатори позакласної і позашкільної роботи, вчителі біології, керівники кращих трудових об'єднань, методисти, наставники від громадських організацій, наукових установ, представники юнсекцій Українського товариства охорони природи.
Консультативні пункти конкурсу загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів готують матеріали з кращими результатами до районного оргкомітету, який у свою чергу відбирають та надсилають вищезгадані оформлені результати роботи, характеристики, довідки, рецензії або відгуки науковців сільськогосподарського виробництва, товариства охорони природи та інших громадських організацій.
4.        Вимоги до матеріалів для участі в конкурсі-огляду.
Для участі в конкурсі-огляді надсилаються такі матеріали :
оформлені альбоми, звіти, буклети, характеристики-анотації, фото- та відеорепортажі, звукозаписи виступів агітаційних колективів екологічного спрямування, розробки екологічних завдань та ігор, а також моделі поліпшення екологічних ситуацій свого району, карти-характеристики екологічного стану своєї місцевості, екологічні проекти, щоденники дослідницької роботи на навчально-дослідних земельних ділянках, звіти, альбоми за результатами дослідницької та навчально-виробничої роботи на сільськогосподарській фермі, в лісництві тощо.
Розгляду не підлягають роботи, характеристики, які не належно оформлені (не мають відгуків вченого фахівця), не завірені відповідним органом управління та надіслані пізніше 15 вересня поточного року за адресою: 52032, М.Дніпропетровськ, смт. Кіровське, вул. Горького, 62, ЦЕНТУМ.
6. Підведення підсумків конкурсу-огляду.
5.1. Підсумки конкурсу-огляду підводяться за напрямами: „Природоохоронна робота і екологія", „Експериментальна робота з біології, продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства".
5.2. Критерії оцінювання матеріалів за напрямом „Природоохоронна робота і екологія":
для учнів:
•   участь у масових трудових, природоохоронних екологічних заходах та акціях Всеукраїнського, обласного та місцевого рівнів;
•    участь у комплексних науково-дослідних експедиціях;
•    робота в куточках живої природи, кабінеті або музеї природи;
• робота щодо збереження, примноження та впорядкування зелених насаджень вздовж вулиць, доріг;
•    проведення практичних робіт по догляду за водоймами та їх мешканцями; очищення і впорядкування водних джерел, малих річок, ставків, озер, їх берегів; виявлення та усунення джерел забруднення водних об'єктів;
• проведення протиерозійних практичних робіт для захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії; виявлення та усунення наслідків іригаційної діяльності людини;
•    вивчення, охорона, збереження та репатріація рослинного і тваринного світу; виявлення   та   охорона   місць   зростання   червонокнижних    видів;    створення регіональних „Червоних книг";
•    виявлення та влаштування штучних гніздівель, годівниць; заготівля корму та підгодівля взимку птахів і звірів; виявлення шкідників лісу та боротьба з ними;
• проведення дослідницької та моніторингової роботи екологічного спрямування;
для педагогічних та учнівських колективів, творчих об'єднань та їх керівників :
•   участь і проведення масових трудових, природоохоронних, екологічних заходів та акцій всеукраїнського, обласного та місцевого рівнів;
•    участь і проведення комплексних науково-дослідних експедицій;
•   робота та створення куточків живої природи, кабінетів або музеїв природи;
• робота щодо збереження, примноження та впорядкування зелених насаджень вздовж вулиць, доріг;
• проведення практичних робіт щодо догляду за водоймами та їх мешканцями; очищення і впорядкування водних джерел, малих річок, ставків, озер, їх берегів; виявлення та усунення джерел забруднення водних об'єктів;
• проведення протиерозійних практичних робіт для захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії; виявлення та усунення наслідків іригаційної діяльності людини;
•    вивчення, охорона, збереження та репатріація рослинного і тваринного світу; виявлення та охорона місць зростання червонокнижних видів;
• створення регіональних „Червоних книг"; виявлення та влаштування штучних гніздівель, годівниць; заготівля корму та підгодівля взимку птахів і звірів; виявлення шкідників лісу та боротьба з ними;
• проведення дослідницької та моніторингової роботи екологічного спрямування;
•    проведення   дослідів   з   інтродукції   червонокнижних,   лікарських   рослин   та відновлення їх в природному середовищі;
•   застосування традиційних і нових форм природоохоронної роботи, здійснення екологічного   навчання   і   виховання,   надання   методичної   допомоги   школам, позашкільним навчальним закладам, учнівським об'єднанням;
•   співпраця з державними та громадськими організаціями екологічного спрямування;
•    створення та підтримка відповідної матеріальної бази : кабінету охорони природи, дендропарку, квітників, декоративного розсадника, колекційної ділянки первоцвітів тощо;
•    робота ековіталень, еколекторіїв тощо.
5.3. Критерії оцінювання матеріалів за напрямом „Експериментальна робота з біології, продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського і лісового господарства" :
для учнів:
•    вирощування на навчально-дослідних ділянках, в теплицях та реалізація екологічно чистої    сільськогосподарської    продукції,    лікарської    сировини,    плодових    і декоративних дерев, кущів, розсади та насіння квітів;
•    проведення результативних дослідів на навчально-дослідних земельних ділянках, на полях сільськогосподарських об'єднань різних форм власності;
•    допомога аграрним об'єднанням різних форм власності у вирощуванні, збиранні сільськогосподарської продукції;
•    допомога тваринницьким господарствам різних форм власності або участь у догляді за тваринами шкільної тваринницької ферми;
•    участь у святі врожаю, виставках-ярмарках плодово-ягідної та овочевої продукції, вирощеної школярами;
•    участь у благодійній акції „Дітям Чорнобиля";
• участь у роботі кіно відео лекторію професій сільськогосподарського спрямування;
•    участь в організації та роботі куточка або музею хліба;
для педагогічних та учнівських колективів, творчих об'єднань та їх керівників :
•    створення та підтримка у навчальному закладі відповідної матеріальної бази, зразкової навчально-дослідної земельної ділянки, теплиці, тваринницької ферми та ін.;
•    організація учнівських аграрних трудових об'єднань, шкільних лісництв, гуртків різних профілів;
• проведення дослідів, зокрема за завданням науковців та фахівців, на навчально-дослідних земельних ділянках, полях аграрних учнівських об'єднань, на масиві учнівського лісництва, тваринницькій фермі, в умовах теплиці та лабораторії відповідне оформлення їх результатів;
• вивчення, узагальнення та поширення перспективного досвіду дослідницької роботи та   продуктивної   сільськогосподарської   праці   на   полях   аграрних   учнівських об'єднань,     навчально-дослідних,    земельних     ділянках     загальноосвітніх     та позашкільних навчальних закладів, присадибних ділянках;
•    систематичне надання допомоги школярам, позашкільним навчальним закладам, гурткам,   аграрним   учнівським   об'єднанням,   учнівським лісництвам   з   питань організації   продуктивної   сільськогосподарської   праці,   дослідницької   роботи, трудового виховання і професійної орієнтації.
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ
"ПАРКИ – ЛЕГЕНІ МІСТ І СІЛ"
І. Загальні положення
1.1. Всеукраїнський конкурс "Парки - легені міст і сіл" (далі – конкурс) проводиться з метою формування екологічної куль­тури особистості, набуття навичок і досвіду розв’язання еко­логічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи учнів загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів.
1.2. Завдання конкурсу:
- залучення учнів до оздоровлення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень, благоустрою парків, садів, скверів, бульварів;
- створення нових парків, лісопарків, скверів та інших об’єктів зеленого будівництва з урахуванням вимог ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва;
- пропагування досвіду цієї роботи;
- вивчення історії зеленого будівництва і садово-паркового мистецтва в Україні, традицій природокористування, сучасних напрямів паркобудівництва;
- вивчення кращого досвіду створення та утримання зелених насаджень; вирощування посадкового матеріалу плодово-декоративних дерев, кущів, квітів.
2. Порядок і термін проведення
2.1. Всеукраїнський конкурс "Парки – легені міст і сіл започатковується як щорічний і проводиться у два тури: перший тур проводиться поетапно:
1-й етап - районний (міський) – квітень-вересень поточного року;
2-й етап - Автономна Республіка Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації - грудень поточного року - лютий наступного року.
Другий тур – Всеукраїнський, заочний – березень наступного року.
2.2. Для проведення першого туру конкурсу утворюються відповідні оргкомітети, які розробляють умови та порядок прове­дення конкурсу, визначають переможців і форми їх нагородження.
До складу оргкомітетів входять представники органів уп­равлінь освіти, навчальних закладів, творчих спілок, державних комунальних підприємств з озеленення та благоустрою, ботанічних садів тощо.
2.3. Для участі у конкурсі претенденти подають районному (міському) оргкомітету:
-        заяву про участь у конкурсі "Парки - легені міст 1 сіл";
-        звіти, фотозвіти про проведену роботу, відеокасету (за можливістю) із записом роботи зі створення нових парків, лісопарків тощо;
-        реферати, матеріали про вивчення історії зеленого будівницт­ва і садово-паркового мистецтва в Україні, традицій природоко­ристування, сучасних напрямів паркобудівництва;
-        альбоми про досвід створення та утримання зелених насаджень; вирощування посадкового матеріалу плодово-декоративних дерев, кущів, квітів.
2.4. 3а результатами першого туру конкурсу до 15 вересня направити матеріали для участі у другому турі за адресою: Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, смт Кіровське, вул.. Горького 62.
3.Учасники конкурсу                                                    
До участі у конкурсі запрошуються учнівські колективи загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів, громадські молодіжні об'єднання екологічного спрямуван­ня.
4. Визначення переможців і нагородження
Підсумки конкурсу підводяться за результатами кожного з його етапів.
За поданням оркомітетів кращі учасники (колективи) заохочу­ються цінними подарунками та путівками до табору "Юннат" Ук­раїнського державного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.
ПОЛОЖЕНИЯПРО РАЙОННИЙ ТУР ОБЛАСНОЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ АКЦ1Ї „ПЕРВОЦВ1ТИ ДН1ПРОПЕТРОВЩИНИ"
Загальні положення
Обласна природоохоронна акція „Первоцвіти Дніпропетровщини" проводиться управлінням освіти i науки обласної державної адміністрації, державним управлінням екології та природних pecypciв в Дніпропетровської області та обласним еколого-натуралістичним центром дітей та учнівської молоді з залученням організацій та ociб, діяльність яких пов'язана з охороною та збереженням довкілля. В Дніпропетровському районі координатором акції є Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді
Мета i завдання акції
Основною метою акції е проведення    практичних природоохоронних заходів та широкої екологічної пропаганди щодо охорони ранньоквітучих рослин, збереження та відновлення видового різноманіття рослинного світу, духовне збагачення особистості, виховання екологічної свідомості. Завданнями акції є:
- збip інформації про поширення, середовище існування, сучасний стан популяцій окремих видів первоцвітів та форми їx охорони на тepитopiї області;
- організація проведення постійних спостережень (моніторингу) за станом популяцій та необхідних досліджень первоцвітів з метою розробки наукових основ їx охорони та відтворення;
- вивчення apeалів i картографування поширення видів ранньовесняних рослин в межах області;
- сприяння знахідкам в межах свою регіону нових місць зростання первоцвітів, види яких занесено до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та Червоного списку Дніпропетровської області, для їx подальшої охорони та збереження;
- підготовка клопотань до відповідних органів влади про оголошення місцезростань первоцвітів, занесених до Червоної книги України та Червоного списку області, територ1ями природно-заповідного фонду;
- розповсюдження та публікація матеріалів про необхідність збереження первоцвітів в засобах масової інформації для широкого обговорення науковою, педагогічною га природоохоронною громадськістю;
- проведення широкої виховної роботи серед населення;
- внесок у справу збереження національного та світового біорізноманіття;
- сприяння підвищенню розуміння місця і ролі дитячих організацій, учнівської молоді у збереженні природної спадщини України.
Учасники акції
Учасниками акції можуть бути учні загальноосвітніх шкіл, закладів освіти нового типу (гімназій, коледжів, ліцеїв), юннати еколого-натуралістичних центрів та станцій юних натуралістів, окремі гуртки, клуби, інші учнівські об'єднання комплексних позашкільних закладів, громадські організації, діти з батьками, родини, окремі особи. які дбають про збереження та відновлення довкілля.
Керівництво акцією
Керівництво акцією здійснюється поетапно:
I етап - районними/міськими оргкомітетами, що створюються з представників районних/міських   СЮН/ЕНЦ,   педагогічних   працівників   інших   закладів   освіти, органів місцевої влади, громадських організацій тощо.
II етап - обласним оргкомітетом, до складу якого входять спеціалісти державного управління екології та природних ресурсів, педагогічні працівники обласного еколого-натуралістичного центру, науковці вищих навчальних закладів, представники громадських екологічних організацій.
Умови проведення акції
Акція проводиться щорічно в два етапи.
I етап - районний/міський.
II етап - обласний.
На першому етапі на місцях здійснюються наступні заходи:
- різноманітні виходи в природу до місць зростання первоцвітів (екскурсії, експедиції тощо),підчас яких проводяться фенологічні спостереження, картографування, облік чисельності рослин, фотографування, наукові дослідження;
- заповнення анкет (додаток І до діючого положення);
- проведення конкурсів малюнків, плакатів, творчих робіт (віршів, оповідань, творів, легенд, казок тощо);
- збір місцевих назв, проведення пошуково-краєзнавчої роботи;
- випуск та розповсюдження листівок про необхідність охорони та збереження первоцвітів;
- участь у рейдах щодо охорони місць зростання первоцвітів та виявлення    
пунктів реалізації квітів, а також неорганізованих та стихійних місць продажу квітів спільно з представникамимісцевої влади, екологічних інспекцій, громадськості;
- співпраця з засобами масової інформації (пресою, місцевим телебаченням, радіо)
На другому етапі підводяться підсумки роботи, яка проводилася на місцях в межах акції.
Підведення підсумків та нагородження переможців
Підсумки проведення акції підводяться на кожному етапі районним або обласним оргкомітетом.
Відповідні матеріали про проведення акції на місцях у вигляді малюнків, плакатів, друкованих та фотозвітів, творчих робіт (віршів, казок, оповідань, рефератів, творів про первоцвіти та необхідність їх охорони та збереження), анкет, щоденників спостережень тощо подаються до районного оргкомітету до   15   вересня поточного року.
Підведення підсумків акції та нагородження переможців проводиться по номінаціям:
1. Екологічна пропаганда (найкращі листівки із закликами про збереження первоцвітів, публікації в пресі, на місцевому телебаченні, виготовлення відеофільмів тощо).
2.   Конкурс творчих робіт, малюнків і плакатів.
3.   Практична    природоохоронна    діяльність    (рейди,    створення    мікро-заказників, вирощування первоцвітів в культурі, реінтродукція ранньовесняних рослин в природне середовище тощо).
4. Науково-дослідницька робота (моніторингові дослідження, вивчення ареалів, картографування, дослідження популяцій рослин тощо).
Переможці акції нагороджуються грамотами Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, обласного еколого-натуралістичного центру та цінними призами.
Фінансування
Фінансування заходів, що проводяться в межах акції, здійснюється за рахунок місцевих бюджетних або залучених коштів, організацій та приватних осіб.
 
ПОЛОЖЕННЯПРО РАЙОННИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКЦІЇ „ПТАХ РОКУ"
Акція "Птах року", яку вже десять років поспіль проводить Українське товариство охорони птахів і Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, дуже популярна серед педагогів, школярів, юннатів України. За цей період (з 1995 по 2005 рр.) „птахом року" обирались: 1995 – сиворакша, 1996 – чайка, 1997 – рибалочка, 1998 – боривітер, 1999 – шпак, 2000 – лелека білий, 2001 – ластівка сільська, 2002 – сова вухата, 2003 – соловейко східний, 2004 – посмітюха, 2005 – вільшанка. “Птахом року” в 2006 році Українське товариство охорони птахів обрало синьошийку (рос. варакушка). 
І. Мета і завдання конкурсу.
Мста цієї акції полягає в тому, щоб привернути увагу дітей і молоді до проблем охорони певного виду або групи птахів, що сприятиме збільшенню пташиного різноманіття.
 
ІІ. Учасники акції
До участі в акції залучаються учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, неповних середніх шкіл, окремі гуртки юннатів, клуби та інші учнівські об'єднання, громадські організації, діти з батьками, родини, окремі особи, які дбають про збереження та відновлення довкілля.
III. Керівництво акцією.
Керівництво акцією "Дах для птаха",, підведення підсумків та визначення переможців здійснює оргкомітет, створений з представників Українського товариства охорони птахів та Національного еколого-натуралістичного центру. У районному турі – співробітники Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
IV. Підведення підсумків та визначення переможців
Для підведення підсумків та визначення переможців до оргкомітету необхідно представити відео- або фотоматеріали, альбоми, буклети, щоденники спостережень, розробок масових заходів, сценаріїв свят, виступів агітколективів присвячених птахам; пропагандистських плакатів, листівок, звернень до населення тощо.
 Найбільш активні учасники нагороджуються грамотами районного відділу освіти, обласного Управління освіти, ЦЕНТУМ, ОблЕНЦ, українського товариства охорони птахів, путівками до Всеукраїнського табору “Юннат”.
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ РАЙОННОГО ТУРУ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ
“VIOLA”
1. Загальна інформація про проект
Відділ екології та фітосистем Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді проводять спільний науково-освітній проект "Viola".
2. Актуальність теми
Сучасний рослинний покрив значно трансформований внаслідок посилення антропогенного тиску на природне середовище. Чисельність популяцій багатьох видів зменшується, скорочуються їх ареали, окремі яйли повністю зникають. У зв'язку з прийняттям Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Софія, 1995), актуальною є проблема дослідження сучасного стану ареалів та екологічних умов зростання багатьох видів флори України, насамперед занесених до Червоної книги.
Рід фіалка досить складний у систематичному відношенні, межі ареалів між видами розмиті, потребують уточнення, умови зростання деяких видів недостатньо з'ясовані. У флорі України нараховується 42 види фіалок. До Червоної книги України внесено фіалку білу, фіалку кримську та фіалку Джоя. Два останніх види та фіалка Лавренка занесені до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991). Деякі з досліджуваних видів широко поширені, є ранньоквітучими, мають яскраве забарвлення й активно збираються населенням
3. Мета проекту
 1) ознайомити учнів та студентів з різними типами рослинності в своїй місцевості: лучною, лісовою, степовою, болотною, сільськогосподарськими угіддями, навчити розпізнавати представників роду фіалка та робити аналіз умов зростання знайдених видів;
2) навчити юннатську молодь азам польових ботанічних досліджень;
3) виховувати дбайливе ставлення до довкілля;
4) залучити молодь до наукової роботи. Отримані в ході виконання завдань проекту дані будуть використані при створенні видання "Екофлора України".
4. Завдання проекту
Під час   проведення   експедицій,   екскурсій,   польових ботанічних практик здійснювати детальне обстеження різних типів рослинності свого району (області): лучної, лісової, степової, болотної, сільскогосподаських угідь з метою виявлення місцезростань різних видні роду фіалка. Збір та гербаризація видів, які квітують під час обстеження.
Слід мати на увазі, що ряд видів фіалок цвітуть рано навесні. Тому в першу чергу потрібно зібрати види, які вже закінчили квітувати до початку проведення проекту і не потрапили в збори. Крім того доповнюються гербарні збори всіх видів фіалок. Робиться детальний перегляд всього зібраного матеріалу і дається оцінка наскільки репрезентативно представлені її гербарії всі види фіалок, що зростають уданій місцевості в різних екологічних умовах
Про результати своєї роботи учасники проекту повідомляють за адресою: Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, с.м.т. Кіровське, вул. Горького 62.
5. Учасники проекту
До участі в науково-освітнього проекту "Viola" залучаються середні загальноосвітні школи, професійно-технічні училища, технікуми, вищі учбові заклади, неповні середні школи, школи-інтернати, окремі гуртки, клубі та інші учнівські об’єднання.
6. Керівництво проектом
Керівництво проектом "Viola", підведення підсумків та визначення переможців здійснює оргкомітет, який створений із представників відділу екології та фітосистем Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. В Дніпропетровському районі координатором конкурсу є Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
7. Оцінювання представлених матеріалів
Представлені матеріали мають вміщувати:
- відомості про колектив-учасник проекту, сферу його діяльності,
- звіт про проведені експедиції (час обстеження, які типи рослинності були обстежені, в яких районах, біля яких населених пунктів). Звіти про роботу можуть супроводжуватись фотографіями, слайдами та іншими матеріалами;
- гербарій фіалок.
Гербарні зразки, що мають наукове значення передаються до Національного гербарію України
8. Визначення переможців
Переможці науково-освітнього проекту нагороджуються:
-   путівками до Всеукраїнського табору "Юннат" (для дітей),
-   цінними подарунками;
-   почесними Грамотами Національного еколого-натуралістичного центру.
9. Фінансуваннія
Фінансування експедицій, екскурсій, походів та інших заходів в рамках проекту здійснюється за рахунок місцевих бюджетів і залучених коштів.
Додаток
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО СКЛАДАННЯ ГЕРБАРІЮ
Складання гербарію – це важливий елемент наукової роботи, який, потребує засвоєння техніки гербарізації та визначення рослин.
Гербарій необхідно збирати під час цвітіння чи плодоношення рослин. Поряд з наземною частиною кожна загербаризована рослина повинна мати і підземну частину.
Приступаючи до гербаризації, учень повинен мати обладнання, а саме:
1    Екскурсійну папку з картону чи фанери розміром 50x34 см для збирання рослин.
2   Сушильний папір (для сушіння придатний тільки непроклеєний папір -обгортний, шпалерний, старі газети). Розмір    складеного вдвоє паперу 42x30 см.
3.    Гербарні преси ( рами, натягнуті дротяною сіткою) або ж дірчастої листи
фанери. За розміром вони на 2-3 см більші аркушів сушильного паперу.
4.    Шнур або тісьма (5м).
5.    Білий    папір (120   аркушів) розміром 42   х   56 см – для   монтування
засушених рослин.
6     Картонна папка розміром 43 х 29 см для складання готового матеріалу
7. Складний ніж чи залізна копачка (або невелика стамеска) для викопування рослин.
8. Польові етикетки ( шматочки паперу 8x10 см)
9. Чисті етикетки розміром 8x14 см ( рукописні або друковані).
Збирання рослин треба розпочинати на початку весни і продовжувати протягом вегетаційного періоду. Збирання рослин слід проводити в ясну погоду, після спадання роси. Зібрані після дощу або вранці (з росою) вони погано висихають або чорніють під час сушіння. У викопаних рослин слід добре очищати підземну частину від землі. Рослини для гербарію беруть типові за розміром для даного виду. Зібрані рослини укладають у папку з сушильним папером у свіжому незів'ялому стані, при цьому їх необхідно старанно розправити і покласти польову етикетку, в якій вказати
-    місце збору (область, район та місто (село));
-    колір квітки;
-    тип ґрунту (щебенистий, глинистий, лісовий, піщаний, на вапняку, крейді, чорноземний, сірий лісовий, торф’яний болотний та ін.);
-   характер екотопу (у вогких місцях, на вологих (заплавних ), сухих луках, при берегах   річок,   на болотах, торфовищах, у   вільшаниках,   березняках, у дубовому, грабовому, буковому, сосновому   лісі,   на скелях,   кам'янистих схилах, полях, при дорогах, у степах, на залізничних насипах, пасовищах, вирубках, галявинах і т.п.);
-    кількість (одинично, групами, рясно, дуже рідко та ін.).
Приклад етикетки:
 
Рід і вид__Фіалка запашна – Viola odorata__
Місце збору (область, район,      село) Житомирська     обл.
Коростишівський р-н. Околиці с Кропимия______________
Квітка фіолетова
Місцезростання біля дороги   в грабовому лісі,   рясно,
Ґрунт        піщаний
Дата збору   25 квітня 2002р.______
Зібрав_____Колесніченко М.П._
Визначив    Колесніченко М.П
 
 
Якщо не вдасться визначити вид фіалки, то такі екземпляри обов'язково треба включати в гербарій, це може виявитися рідкісний і дуже важливий вид. В один гербарний лист треба класти кілька екземплярів, в залежності від того, скільки поміщається на аркуші, бо по одній рослині часто визначити фіалку дуже важко.
Забарвлення квіток краще зберігається при прокладанні частин оцвітини шматочками вати або фільтрувального паперу.
Папір з вкладеними в нього рослинами (сорочку), для сушіння прокладається 1-3 аркушами сухого паперу (прокладку), причому товщина пачки повинна бути рівномірною. Пачку з рослинами кладуть у гербарний прес або між двома листами фанери, щільно перев'язують шнуром або кладуть зверху вантаж – 1-4 цеглини і залишають на добу. Далі спресовані екземпляри тримають у добре провітрюваному приміщенні. Під час сушіння змінюють лише прокладку раз на день. Звільнений від рослин вологий папір розкладають або розвішують для сушіння.
Звичайно сушіння рослин закінчується протягом 3-5 днів. Засушені екземпляри (кожний вид окремо) вкладають у монтувальний папір. Пришивати або приклеювати до нього рослини не слід. На кожному монтувальному аркуші паперу поряд з засушеною рослиною, повинна бути етикетка, яку розміщують в середині гербарного аркуша або наклеюються верхнім краєм у правому нижньому кутку.                   
Заключним етапом складання гербарію є систематизація всіх зібраних матеріалів та остаточне оформлення їх. Гербарій складають у папку-обгортку, на якій повинно бути зазначено: 1) область; і район, 2) назву організації, гуртка, 3) рік збору.                                
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ ШКОЛЯРІВ І УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ "ВЧИМОСЯ ЗАПОВІДУВАТИ"
І. Загальні положення
Збереження біологічної, ландшафтної різноманітності України є одним пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності. Це пов'язано з тим, що результаті техногенного тиску на довкілля в даний час збереглось лише тридцять відсотків природної рослинності, зник ряд представників фауни. Записи на сторінках Червоної книги констатують сумні факти скорочення чисельності земних мешканців рослин і тварин.
Зберегти розмаїття природних скарбів покликана мережа територій та об'єктів природно-заповідного фонду, яка включає природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Природно-заповідний фонд України є національним надбанням.
              Одним із ефектніших шляхів охорони біологічної різноманітності є розвиток заповідно-природного фонду. З мстою втілення в життя Концепції збереження біологічного різноманіття України, затвердженою Кабінетом Міністрів України 12.05.1997 р., "Основних напрямів державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та збереження екологічної безпеки" та Програм розвитку заповідної справи в Україні "Заповідники", в частині розширення участі громадськості, Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді  проводить всеукраїнський молодіжний конкурс "Вчнмося заповідувати".
2. Мета конкурсу
- широке залучення юннатівської молоді до роботи по збереженню біорізноманіття в Всеєвропейської Стратегії збереження біологічного і ландшафтного біорізноманіття;
- активізація природоохоронної роботи через різні форми еколого-краєзнавчої діяльності;
-  виховання в учнівської молоді дбайливого ставлення до довкілля;
- вивчення учнями методів оцінки стану природоохоронних територій та негативного впливу антропогенних факторів;
- привернути увагу місцевих органів влади па необхідність дотримання правил природокористування та збереження природоохоронних територій.
3. Етапи та завдання конкурсу
І етап: 
В завдання 1 етапу конкурсу входить збирання інформації про стан природозаповідного фонду області, району; проведення експедицій до територій, що знаходяться під охороною; обстеження їх та виявлення ділянок, де реальна ситуація не відповідає вимогам території, що охороняються.
Слід вияснити, під чиєю опікою знаходиться ця природоохоронна територія Які заходи з охорони проводить місцева влада? Чи відомо їй про цю територію (об'єкт)? Як місцеві жителі ставляться до території (об'єкту), що охороняється?
ІІ етап:
Проведення пошукових експедицій рідним краєм з метою пошуку, реєстрації тих ділянок, де зустрічаються рідкісні види рослин, комах, птахів, є збережені і естетично привабливі ландшафти тощо.
Після проведення експедицій їх учасники готують документацію та намагаються надати обстеженій території (об'єкту) статус природоохоронної.
Про результати своєї пошукової та організаційної роботи учасники конкурсу повідомляють районному оргкомітету (Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді).
4. Учасники конкурсу
До   участі   в   конкурсі   залучаються   загальноосвітні   школи,   професійно-училища,    неповні    середні    школи,     школи-інтернати,  окремі гуртки, клуби та інші учнівські об'єднання.
5. Керівництво конкурсом
Керівництво конкурсом "Вчимося заповідувати", підведення підсумків та визначення переможців здійснює оргкомітет та конкурсна комісія, створені із представників Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. 
6. Критерії відбору переможців (загальні вимоги)
Представлені на конкурс матеріали мають вміщувати:
- відомості про колектив - учасник конкурсу, сферу його діяльності; досвід роботи на природоохоронних територіях, співпрацю з заповідниками, заказниками, національними природними парками тощо;
- роботу з громадськістю, з місцевою владою, засобами масової інформації по пропаганді природоохоронних знань;
- досвід роботи по проведенню експедицій, походів з метою обстеження територій, якимають охоронятися;
-   конкретні практичні природоохоронні дії по впорядкуванню території де зустрічаютьрідкісні види комах, птахів, рослин.
7. Порядок підведення підсумків та нагородження переможців
Учасники конкурсу заповнюють анкету та надсилають її на адресу Оргкомітету разом з документацію за наслідками роботи по кожному етапу відповідно до змісту завдань. Документація може бути оформлена у вигляді звіту, альбому, фото- та кінорепортажу, або в іншому вигляді, яки розкривають зміст роботи. Матеріали   про участь   у   І   етапі   конкурсу разом з анкетою надсилають до Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді до 15 вересня кожного року.
Підведення підсумків та нагородження найбільш активних учасників конкурсу здійснюється в рамках Всеукраїнського конкурсу школярів і учнівської молоді "Мій рідний край, моя земля".
8. Фінансування
Фінансування експедицій та інших заходів в рамках конкурсу здійснюється за рахунок місцевих бюджетів і залучених коштів.
 
АНКЕТА - ЗАЯВКА
НА УЧАСТЬ В КОНКУРСІ "ВЧИМОСЯ ЗАПОВІДУВАТИ"
 
 Для участі в конкурсі дайте відповіді на такі запитання:
1.   Чи є на території вашої області, району міста, села території (об'єкти), яким потрібно надати статус заповідності?
2. Чи порушується режим утримання даних природоохоронних територій (об'єктів)?
3.   Що ви можете зробити для покращення екологічного стану району?
4.   Чи зустрічаються на даній території види рослин і тварин, що занесені до Червоної книги? (Наведіть їх назви та вкажіть їх місце зростання).
5.   Подайте про себе коротку інформацію:
Назва організації___________________________________________________
Адреса організації__________________________________________________
Телефон____________________Телефакс_______________________________
Адреса електронної пошти___________________________________________
Прізвище та ім'я керівника___________________________________________
Адреса керівника ___________________________________________________
Контактний телефон керівника________________________________________
 
ПОРАДИ  ЩОДО УЧАСТІ ВРАЙОННОМУ ТУРІРЕГІОНАЛЬНОЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ АКЦІЇ ДЕРЕВО ЖИТТЯ
Природа Січеслав'я славна своїми віковими деревами, більшість з яких, на жаль, вже скінчили свій земний вік, найчастіше – не без "допомоги" людей.
Однією з рис Сьогодення стало тотальне знищення дерев, особливо у містах і селищах. Під сокиру і бензопили потрапляють і вікові дерева. З кожним зрубаним патріархом деревного світу втрачається частка нашої духовності, вкорочується вік дикої природи, зменшується прекрасне у світі і примножується зле.
Саме тому завдання акції – привернути увагу молоді до вивчення і збереження старовікових дерев.
І до цього часу громадськість неодноразово робила спроби охороняти старі дерева. На Січеспав'ї завдяки таким зусиллям до офіційного реєстру занесені 29 пам'яток природи, які являють собою поодинокі вікові дерева та ділянки старовікового лісу. Однак поза реєстром лишилися сотні старезних дубів у лісових хащах Присамар'я. Трапляються дуби-велети й на Правобережжі Дніпропетровщини. Чимало цікавих дерев можна знайти по селах і містечках, вже не кажучи про обласний центр і крупні міста нашого регіону.
 Кожне старе дерево – чарівна пам'ятка природи, яка потребує поклоніння і заповідання.
 Старі дерева – живі свідки і пам'ятки історичних подій, культурного життя нації.
 Вікові дерева – цікаві природі музеї, своєрідні лабораторії для вчених.
 Крупні дерева – джерело для отримання елітного насіння
 Вікове дерево – важливе джерело духовного збагачення і патріотичного виховання.
 Старе дерево треба охороняти заради нього самого, заради його.
 Кожне старе дерево – своєрідний "багатоповерховий дім" для різноманітних тварин – кажанів, птахів, комах та ін.
             Терміновій інвентаризації та охороні підлягають рідкісні, своєрідні, меморіальні та вікові дерева. Необхідно відшукувати і заповідати усі дерева, пов'язані з історичними особами, подіями, спогадами, народними переказами. Щодо старовікових дерев, безумовному заповіданню підлягають дуби і верби, які мають обхват стовбуру на висоті 1,3 м від землі понад 3 метри, тополі (осокори), липа, каштан, клен, біла акація, в'яз, сосна, ясен – понад 2,2 метри, береза, груша – понад 2 метри. В такому випадку головні ознаки для взяття під охорону – розміри й довговічність. Досить важко визначити вік дерева. Багато залежить від умов, в яких воно росте. Лише дуже приблизно можна орієнтуватися на наступне:
Липа у віці 300 років має обхват стовбура 400—500 см, дуб у віці 400 років — обхват у 500—600 см. За іншими даними, вік окремих дерев визначається за формулою:
L = k * с, де L – вік, k — коефіцієнт, с — довжина окружності стовбура дерева на висоті 1,3 м від земної поверхні. Для ялівця коефіцієнт дорівнює   2,5 – 4,5; для сосни від 0,7 (для вологих місць з родючим ґрунтом) до 1,5 на сухому скельному ґрунті; для дуба від 0,8 (для вологих місць з родючим ґрунтом) до 1,2 на сухому місці (старіше 500 років дуб майже не дає щорічного приросту й його вік важко підрахувати); липа має коефіцієнт 1,1; граб – 1; каштан кінський – 0,5.
Під    охорону    беруться    своєрідні    дерева,    які    відрізняються    незвичайними розмірами – висотою, товщиною, та ін. – екземпляри білої акації, берези, груші, ясену, клену, сосни, тополь, верб, ялиці, ялини, шовковиці тощо.
Сюди також варто віднести дерева надзвичайної краси і дивовижної форми – такі, що зрослися стовбурами в декількох місцях, з цікавими вигинами стовбура і гілок, дерева з наростами або декілька (чотири й більше) стовбурів з однієї кореневої системи. До категорії рідкісних входять екземпляри акліматизованих в нашій місцевості рідкісних порід, наприклад, софора.
До пошуку слід залучати краєзнавців, музейних робітників, лісників, журналістів, використовувати місцеві засоби масової інформації. Дуже важливим і продуктивним є опитування місцевих жителів, в першу чергу – похилого віку. В лісі крупні дерева шукають у осінньо-зимовий період шляхом «прочісування» або огляду з високої точки. В першу чергу інвентаризацію дерев слід проводити в містах і населених пунктах, оскільки цінність таких дерев там зростає багатократно, так само, як і перспектива їхня потрапити під сокиру.
Інформація про дерево з метою взяття його під охорону державою передається до Центру еколого-натуралістичної творчості або безпосередньо до відділу заповідної справи Державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області. До того часу, поки дерево набуде офіційного охоронного статусу, учні разом з батьками та вчителями можуть організувати власноруч охорону і догляд за ним, налагодити спостереження. Дуже важливо не перевантажувати дерево своїми відвідуваннями – спокій від людей – іноді найкращий гарант збереження старих і незвичайних дерев.
Для охорони дерев існує одна категорія природно-заповідного фонду – пам'ятка природи. Після виявлення дерев, що потребують заповідання, необхідно скласти паспорт цього дерева, в якому необхідно заповнити наступні пункти:
♣ обґрунтування заповідання дерева,
♣ порода дерева,
♣   можлива власна назва дерева ("Дуб Махна", Дуб – "Партизанський пост", "Дерево кохання" і т,д,),
♣ орієнтовний вік дерева,
♣ фотографія дерева (бажано, декілька – у різних ракурсах, у літньому та зимовому вбранні і т.д,),
♣ викопіювання (план) місцевості, на якому нанесено дане дерево (бажано – завірити печаткою і підписом у землекористувача),
♣ основні параметри дерева (висота, обхват стовбура на висоті 1,3 м, характер побудови крони,
♣ стан стовбура (наявність чи відсутність дупел, тріщин, їх розміри і місця розташування на дереві, антропогенні механічні пошкодження тощо),
♣ історична культурна, естетична, релігійна та інші цінності, наявність повір'їв та легенд тощо,
♣ пропонований режим охорони,
♣ які можливі небезпечні чинники можуть впливати на життєвий стан дерева, і відомості про землекористувача.
              Акція відрізняється від попередніх подібних кампаній тим, що:
☼ Головними збирачами і оцінювачами старих дерев будуть представники молодого покоління – учнівська молодь та юннати області.
☼  Вперше в рамках акції передбачається провести якнайповнішу інвентаризацію дерев Січеславщини.
☼ На облік пропонується брати не тільки дуже старі дерева (віком понад від 150-300 років), але значно розширити критерії відбору дерев – тепер під охорону пропонується вибирати дерева, які мають особливу естетичну привабливість, користуються популярністю у місцевих жителів, відрізняються товщиною і віком серед інших дерев у даній місцевості тощо.
☼ Після проведення конкурсу і збору інформації передбачається підготувати пропозиції до органів державної влади щодо оголошення цих дерев пам'ятками природи.
Заповідання вікових дерев, у порівнянні, скажімо, із заповіданням певних природних територій – простіший процес, оскільки заповідною стає усього лише невеличкий клаптик землі з деревом. Тому, згоду землекористувачів на охорону дерев отримати багато легше.
Біля заповіданого вікового або меморіального дерева встановлюється табличка з інформацією про історико-культурне та екологічне значення дерева, а також бажано встановити навколо дерева хоча б найпростішу огорожу. Однак слід пам'ятати, що будь-яку огорожу слід конструювати таким чином, щоб якомога менше вплинути на ґрунт під деревом і не завдати дереву та його оточенню ніякої, навіть найменшої, шкоди.
Запрошуємо взяти участь в роботі. Маємо надію, що ця акція стане важливим кроком на шляху до заміни утилітарного ставлення до дерева – священним поклонінням і любов'ю до них. І може тоді припиняться раз і назавжди ті акти вандалізму по відношенню до зелених насаджень і старих дерев, про які ми з гіркотою і невгамовним болем дізнаємося мало не щодня. Значною мірою від нас залежить, чи залишимо ми в живих зелених патріархів, а разом з ними – наші ландшафти, наші уявлення про рідну природу, нашу духовність і нашу генетичну пам'ять – нащадкам.
 
ПОЛОЖЕННЯ  ПРО РАЙОННИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ "ДО ЧИСТИХ ДЖЕРЕЛ"
І Загальні положення
Метою конкурсу є розширення в суспільстві практичної природоохоронної діяльності, спря­мованої на охорону і поліпшення стану джерел, річок та водойм України, раціональне викори­стання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів шляхом залучення широких верств населення до практичної природоохо­ронної роботи, розвитку громадянських еко­логічних ініціатив.
Учасниками конкурсу "До чистих джерел" (далі – Конкурсу) вважаються місцеві державні адміністрації, сільські, селищні та міські ради, колективні та індивідуальні земле- і водокористувачі, устано­ви, підприємства усіх форм власності, загально­освітні, професійно-технічні, позашкільні та вищі навчальні заклади, засоби масової інформації, громадські організації, окремі громадяни, які надіслали до Конкурсної комісії відповідно оформлені матеріали з підсумками своєї діяль­ності у сфері охорони та оздоровлення водних об'єктів України.
ІІ Основними завданнями Конкурсу є:
1. Підтримка та активізація природоохорон­ної діяльності, спрямованої на досягнення кон­кретних практичних результатів з охорони та оз­доровлення водних об'єктів, порівняння існуючої практики використання водних ресурсів з вимо­гами Водного Кодексу України, здійснення кон­кретних заходів, що зменшують розбіжності між ними.
2. Залучення широкої громадськості до прак­тичної природоохоронної діяльності шляхом підтримки   державою   екологічних   ініціатив об'єднань громадян та окремих активістів.
3. Поліпшення просвітницько-інформаційної діяльності ЗМІ щодо основних положень Водно­го Кодексу України та практики його застосуван­ня, актуальних проблем стану водних ресурсів, його реального впливу на здоров'я людей, висвітлення прикладів позитивної практики во­докористування.
ІІІ Напрями діяльності, що підтримуються Конкурсом:
Проведення комплексу робіт з оздоровлення (відновлення) окремих річок за участю органів виконавчої влади, органів місцевого самовряду­вання та широкої громадськості, зокрема:
•   відновлення та впорядкування джерел;
• впорядкування і догляд (очищення, залу­ження, заліснення) існуючих прибережних за­хисних смуг річок; створення прибережних захисних смуг;
• впровадження заходів з підновлення істо­рично сформованих природних: ландшафтів у межах водоохоронних зон річок;          
• створення (та утримання) об'єктів природ­но-заповідного фонду для збереження біорізноманіття біля витоків, на дільницях, важливих для гідрологічного і гідробіологічного режимів, та у дельтах річок тощо;
•   вивчення стану окремих річок (збір інфор­мації) та розробка і впровадження планів дій з їх оздоровлення;
• заходи інформаційно-просвітницької діяль­ності серед населення, зокрема: підготовка та поширення   серед громадськості,   керівників підприємств та посадових осіб органів виконав­чої влади і органів місцевого самоврядування різнопланової інформації (книг, брошур, бук­летів, плакатів, листівок тощо) про водойми Ук­раїни і плани дій з охорони та відновлення кон­кретних водних об'єктів;
• публікації у засобах масової інформації за тематикою завдань Конкурсу та висвітлення ре­алізації заходів, що ним підтримуються;
•   проведення науково-практичних конфе­ренцій, конкурсів, виставок тощо; .
• проведення заходів зі збереження історико-культурної спадщини в долинах річок, зокре­ма, організація та підтримка у долинах річок еколого-етнографічних туристських маршрутів, баз відпочинку, "екологічних навчальних стежок" то­що;
• впровадження заходів з утримання у зразковому санітарному стані території річкових до­лин, особливо у межах населених пунктів, ство­рення   парків,   скверів,   лісопарків та   інших об'єктів зеленого будівництва в межах водоохо­ронних зон водних об'єктів;
• проведення громадських слухань з проб­лем відповідності стану водних ресурсів вимо­гам Водного Кодексу України та розгляд кон­кретних Планів дій для поліпшення стану водних ресурсів;
• проведення      громадських      екологічних експертиз    для     визначення доцільності утри­мання окремих ставків та водосховищ на малих і середніх річках, експлуатації     та      утримання окремих      осушувальних      та     зрошувальних меліоративних систем тощо;
• інші види діяльності, внаслідок яких дося­гається істотне поліпшення стану водних об'єктів або    зростають    суспільні    можливості    для вирішення водно-екологічних проблем.
ІV Оформлення матеріалів    
На Конкурс подаються такі матеріали:
- анкета учасника конкурсу (Додаток)
- Висновок територіальних (районних; міських, або обласних) органів Міністерства екології та природних ресурсів України.
V Порядок підбиття підсумків
Подані на Конкурс інформаційні частини кон­курсних матеріалів (друга сторінка Анкети), згруповані відповідно до категорій (номінацій), аналізуються й оцінюються за системою багато­бальних оцінок групою незалежних експертів та конкурсною комісією за основними критеріями:
- актуальність заходів;
- сучасність інформації (публікації);
- комплексність виконаних робіт;
- науковість висновків дослідження;
- отриманий екологічний ефект;
- отриманий соціальний ефект;
- якість оформлення;
- модельність роботи;
Переможці Конкурсу визначаються за найви­щою сумарною оцінкою конкурсної роботи.
VІ Категорії (номінації) Конкурсу
Переможці Конкурсу визначаються за таки­ми категоріями (номінаціями):
1.     представник      місцевої     державної, адміністрації, депутат місцевої ради;
2.     представник    державної    екологічної інспекції;
3.     представник місцевої санепідемслужби;
4.     колективи земле- і водокористувачів, уста­нов та підприємств;
5.     зареєстровані громадські організації;
6.    екологічні товариства і гуртки загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних закладів;
7.     студентські товариства і гуртки;
8.     автори публікацій (у т.ч. в засобах масової інформації):
9.     незареєстровані групи громадян (у т.ч. індивідуальні учасники).
На Всеукраїнському етапі підсумки підбиваються відділом інформації та зв'язків з гро­мадськістю Управління комплексного аналізу та прогнозування Департаменту екологічної політики Міністерство екології та природних ресурсів Ук­раїни. На обласному – держуправлінням з екології та природних ресурсів та обласним еколого-натуралістичним центром. Для участі в районному турі   Конкурсу матеріали надсилати до 30 вересня на адресу ЦЕНТУМ (смт. Кіровське, вул. Горького 62)  
 
Додаток
Анкета учасника Всеукраїнського Конкурсу "До чистих джерел"
Назва конкурсної роботи _____________________________________________________________________
1.3а якою категорією (номінацією) подається робота (вписати повну назву) _____________________________________________________________________
2. Інформація про колективного заявника (організація, колектив, товариство і таке інше) ________________________________________________________________
Назва організації, колективу _____________________________________________________________________
Юридична адреса, контактні телефони, факс, електронна адреса _____________________________________________________________________
Коротка інформація про організацію (коли і ким зареєстрована, статутні завдання і напрями діяльності. ПІБ керівника, кількість активних членів тощо) _____________________________________________________________________
Яку природоохоронну роботу заявник виконував раніше _____________________________________________________________________
* Заповнюється для 4-7, 9 категорій учасників конкурсу.
3. Інформація про індивідуального заявника конкурсної роботи Прізвище, ім'я, по батькові _____________________________________________________________________
Поштова адреса, контактні телефони, факс, електронна адреса _____________________________________________________________________
Рід занять _____________________________________________________________________
Досвід у виконанні подібних робіт _____________________________________________________________________
 * Заповнюється для 1-3, 8,9 категорій учасників Конкурсу.
4. Інформація про природний об'єкт, на поліпшення екологічного стану якого спрямована діяльність _________________________________________________
5. Інформація про виконану роботу (діяльність), що подається на конкурс. Перелік виконаних робіт, їх характер, обсяг, комплексність виконаних робіт та екологічна значимість ___________________________________________________________
* При необхідності інформацію надати на додаткових сторінках.
6. Очікуваний природоохоронний ефект на найближчу і віддалену перспективу Як змінювався екологічний стан водного об'єкту внаслідок виконання ваших робіт _____________________________________________________________________
Які заходи ви плануєте здійснити на цьому об'єкті в майбутньому _____________________________________________________________________
* При необхідності інформацію надати на додаткових сторінках.
7. Отриманий соціальний ефект Яку допомогу при виконанні робіт надали: місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, організації, громадськість тощо ___________________________________________________
Скільки виконавців залучились до виконання робіт _____________________________________________________________________
Як проводилось інформування громадськості про хід реалізації заходів та їх наслідків ____________________________________________________________
* при необхідності інформацію надати на додаткових сторінках.
       
 Дата                                                                                                          Підпис
 
Печатка (якщо є)
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО УЧНІВСЬКІ ОЛІМПІАДИ З ЕКОЛОГІЇ
 
І. Мета олімпіади:
Сприяти формуванню принципів повсякденного життя Людини на Землі у взаємодії з усім живим оточенням, які допоможуть йому приймати правильні рішення в інтересах Природи і Життя та стануть основою світогляду людини нового тисячоліття.
Виховувати в школярів почуття відповідальності за свою діяльність або бездіяльність у справі охорони чистоти Планети, нести екологічну культуру людям через екологічні знання. Цієї мети можна досягти:
•    направляючи повсякденну роботу дитячих екологічних колективів на глибоке пізнання рідного краю й конкретну природоохоронну діяльність;
•    знаходячи прихильників і партнерів серед різних відомств, природоохоронних комітетів й органів влади для спільного творчого рішення місцевих екологічних проблем;
•    проводячи просвітницьку роботу серед свого оточення, сповіщаючи місцеве населення про результати своїх досліджень і успіхи у справі збереження природи як у безпосереднім спілкуванні, так і використовуючи ЗМІ;
•   беручи участь в екологічних конкурсах олімпіадах всіх рівнів, представляючи на суд широкої громадськості узагальнені та осмислені результати своєї роботи, обмінюючись досвідом з колегами й однолітками.
II. Учасники олімпіади
До участі в екологічній олімпіаді запрошуються учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів всіх рівнів, а також дитячі екологічні колективи установ позашкільної освіти (учні 9-11 класів).
Для участі в обласної екологічної олімпіади запрошуються переможці П етапу олімпіади. Для цього на адресу оргкомітету необхідно надіслати заявку за формою № 1, що додається.
ІІІ. Номінації творчих екологічних проектів
1. Проблеми природних екосистем
У номінації «Проблеми природних екосистем» можна представляти проекти, пов'язані з дослідженням наступних природних об'єктів:
- водного середовища – будь-яких водойм, підземних вод, інших водних екосистем;
-    рослинного покриву – будь-яких рослинних співтовариств (у тому числі штучних:   парків, скверів тощо), їхніх   компонентів   (наприклад   ґрунтів, ділянок лісу), окремих систематичних груп, окремих екземплярів рослин;
- тваринного світу – популяцій, окремих систематичних груп й особин будь-яких представників тваринного світу;
- природних комплексів особливо охоронюваних природних територій та їхніх складових.
Можливі напрямки досліджень проектів:
- організація екологічного моніторингу природних екосистем;
- порівняння різних методів моніторингу й формування комплексної картини стану екосистем;
- аналіз впливу людини на екосистеми та їхні компоненти, вивчення динаміки розвитку природних співтовариств;
- відновлення, підтримка й поліпшення екологічного стану водних екосистем; поліпшення якості природної і питної води; раціональне використання водних ресурсів;
- збереження лісів як унікальної екосистеми і як рекреаційної зони, раціональне використання лісових багатств, збереження біорізноманіття в лісових співтовариствах, проблеми збереження і раціонального використання лікарських і харчових дикоростучих рослин;
- збереження біорізноманіття у тваринному світі, зниження негативного впливу людини на систематичні групи, популяції, на окремі особини тваринного світу;
- відновлення втрачених і деградуючих компонентів особливо охоронюваних природних територій, зниження негативних впливів на особливо охоронювані природні території.
2. Екологічні проблеми міст
У цій номінації можна представляти проекти, пов'язані з дослідженням екосистем міст й окремих їхніх компонентів – ґрунту, повітря, диких і домашніх міських тварин, питної води, джерел енергії, основних джерел забруднення, а також мікроекосистем міста – районів, будинків, квартир.
Можливі напрямки досліджень проектів:
-   виявлення джерел забруднення міського середовища.   Вивчення якості повітря, води, ґрунту, організація моніторингу екологічного стану середовища міста, оздоровлення екологічної ситуації в місті;
- аналіз впливу екологічної обстановки в місті на якість життя й здоров'я населення, а також радіаційної установки;
- моніторинг суспільної думки городян щодо екологічної обстановки в місті (соціологічні дослідження)   і   наступний   благоустрій   міських   територій, створення комфортних умов для проживання у місті;
- зниження негативного впливу міст на навколишні природні екосистеми, у тому числі, зниження споживання ресурсів;
- вивчення впливу промислових підприємств на навколишнє середовище;
- проблеми твердих побутових відходів у місті;
- вивчення рослин і тварин – мешканців міста; аналіз особливостей організмів та їхніх співтовариств, обумовлених екологічною обстановкою в місті;
- проблеми утримання свійських тварин у місті;
- проблеми міських птахів і бездомних тварин у місті;
- складання екологічного паспорта району (мікрорайону), школи, квартири.
3. Екологічні проблеми села
У цій номінації можна представляти проекти, пов'язані з дослідженням екосистем села і його компонентів – ґрунту, джерел питної води, сільськогосподарських культур, інших рослинних співтовариств, добрив і засобів захисту рослин, підсобних господарств, сільськогосподарських угідь, джерел енергії, очисних споруджень, а також комплексного краєзнавчого дослідження, що відбивають всі аспекти життя «малої батьківщини» (селища, села,) колись і тепер.
Можливі напрямки досліджень проектів:
- підвищення родючості ґрунту й урожайності культур; оптимізація сільськогосподарських робіт;
- вплив джерел енергії на природне середовище, зниження негативного впливу, вивчення питання про альтернативні джерела енергії на селі;
- проблеми утилізації відходів у процесі діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищення ефективності очисних споруджень;
- проблеми твердих побутових відходів сучасного села (поліетиленова тара, батарейки тощо.);
- збереження екологічної рівноваги в ландшафті в умовах сільськогосподарського використання території; проблеми пожежної безпеки;
- розробка «Проекту екологічно безпечного й економічно вигідного селянського господарства» стосовно до умов конкретного села;
-    прогноз і шляхи розвитку малих сіл на основі краєзнавчих і соціологічних досліджень.
4. Етнографічні дослідження
Етнографічні дослідження передбачають комплексне краєзнавство й звернення до минулого заради майбутнього. З найдавніших часів людина усвідомлювала свій нерозривний зв'язок із природою, свою залежність від навколишнього середовища. Століттями накопичувалися знання й досвід, що дозволяють дбайливо ставитися до природи, отримувати з неї максимальну користь, не наносячи шкоди. Ця мудрість збереглася в народній творчості, у духовній і матеріальній культурі, у звичаях й обрядах, у побуті й мистецтві.
Ціль етнографічних досліджень – здобути екологічні уроки наших предків, які підкажуть і допоможуть нам знаходити рішення екологічних проблем сьогодні.
Можливі напрямки досліджень:
- вивчення місцевого фольклору, у якому збереглися згадування об'єктів природи даного регіону: рік, озер, лісів, джерел тощо, складання словника місцевих назв цих об'єктів, аналіз змісту назв;
- вивчення місцевих назв каменів, рослин, у тому числі використовуваних у цілющих або господарських цілях, дерев, складання словника, аналіз значення слів;
- вивчення характеру й змісту мотивів орнаменту місцевого прикладного мистецтва, відбиття в них елементів навколишньої природи;
- вивчення обрядів і звичаїв, у тому числі і не збережених, які звернені до сил природи і яким приписується природоохоронне і відтворююче значення; вивчення природних об'єктів поклоніння, їхнього відбиття у фольклорі, опис й аналіз їх магічного й господарського значення;
-   вивчення природних матеріалів, використовуваних у місцевій матеріальній культурі (домашньому побуті, ремеслі): найпоширеніші ремесла, традиційні прийоми заготівлі й обробки природних матеріалів, що добувають на місці, технологія виготовлення продуктів харчування й предметів домашнього побуту з місцевих природних матеріалів.
Звертаємо увагу на те, що в рамках запропонованих номінацій ви можете обрати будь-який напрямок досліджень із запропонованого переліку або   інший, який відповідає даній номінації.
IV.    Критерії оцінки проекту
При оцінюванні проекту буде враховуватися:
ü      Значимість проблеми, на рішення якої спрямований проект;
ü       Комплексність, повнота й обсяг проведених досліджень;
ü       Відповідність проекту заявленій темі і обраній номінації, глибина пророблення проблеми;
ü      Ступінь участі школярів у проведенні досліджень та у реалізації програми практичних дій;
Пріоритет буде належить творчим роботам, які спрямовані на рішення конкретних проблем з максимальною ступеню участі школярів на всіх етапах/
V.       Теоретичне завдання
Крім проекту, виконаного по обраній з номінацій, всім учасникам олімпіади буде запропоновано письмово відповісти на деякі питання по теорії екологічних проблем у формі відкритих відповідей або у вигляді тестів.
VI.     Вимоги до змісту проекту
Бажано, щоб проект містив наступні розділи:
1. Введення.
У цьому розділі варто чітко сформулювати мету дослідження (вона повинна бути відбита і у назві проекту) і вказати, на рішення якої проблеми спрямоване дослідження, місце, терміни й тривалість виконання проекту, якими силами виконувався.
2. Звіт про проведені дослідження.
Пам 'ятайте, що ваші дослідження не повинні наносити збитку природі!
 Опис об'єкта дослідження
Природні екосистеми: географічне положення (область, район, географічні координати, по можливості - докладна карта-схема із вказівкою масштабу), рельєф, клімат, сучасний стан рослинності й тваринного світу, традиційне природокористування, історичні відомості, топоніміка.
Екосистеми міст і сіл: географічне положення (область, район, географічні     координати, по можливості докладна карта-схема досліджуваної ділянки із вказівкою масштабу), рельєф, клімат, історичні відомості, топоніміка, населення (чисельність, етнічний склад, старожили, знатні люди, основні заняття населення), культура (архітектура, рукоділля, обряди, традиції, народні свята, релігійні центри, фольклор, духовне життя інше), сучасне використання об'єкта в господарському й культурному житті людей, роль в природі, місті., селі.
Подбайте дати досить повний опис об'єкту, включивши в нього всі характеристики, що мають значення для проведеного дослідження. Додати малюнки, фотографії. Рецепти й інший ілюстративний матеріал.
Опис методики досліджень
Після опису методик наведіть посилання на їхні літературні першоджерела. Якщо методики оригінальні, варто дати більше докладний їхній опис із вказівкою авторів.
Отримані результати досліджень
Результати повинні бути систематизовані відповідно до мети дослідження і представлені в найбільш зручному для інтерпретації виді: у таблицях, графіках, діаграмах, тезах.
3. Висновки і прогноз.
На підставі отриманих результатів оцінить екологічний стан об'єкта на момент проведеного дослідження. Спробуйте також дати прогноз зміни цього стану найближчим часом й у віддаленому майбутньому при збереженні існуючої ситуації.
4. Програма дій.
Проект повинен обов'язково включати розроблену Програму практичних дій по оздоровленню, відновленню і збереженню досліджуваного об'єкту, що спирається на результати дослідження. У цю програму повинні входити як заходи, виконання яких стосується компетенції місцевих і регіональних органів влади, так і рекомендації населенню, у тому числі – перелік справ, які планують виконати або уже виконали самі школярі.
Робота, призначена для виконання школярами, повинна враховувати їхні можливості. Наприклад, такими заходами можуть бути: очищення від сміття русел маленьких річок, берегів водойм; благоустрій джерел, їхня паспортизація; посадка кущів і дерев. Розбивка квітників, лісопосадки й т. і.; освіта населення з питань збереження природного середовища і екологічної безпеки, по очищенню питної води в домашніх умовах з урахуванням результатів проведених досліджень та інше.
У розділі варто дати докладний перелік природоохоронних справ, у яких особисто брали участь члени даного екологічного колективу.
Перед поданням проекту на обласну олімпіаду рекомендуємо провести його публічний захист (у школі, у позашкільному закладі, на міській конференції тощо.), а також одержати відгук про роботу в місцевій природоохоронній службі.
VII.   Вимоги до оформлення проектів
Пакет матеріалів, що представляють на відбірний тур Ш етапу олімпіади повинен мати:
І. Текст проекту в надрукованому виді, переплетений, зшитий у швидкозшивачі або складений у папку із прозорими файлами, підібраний у такій послідовності:
а) титульний лист, на якому варто написати номінацію конкурсу, по якій виконувався проект; назва роботи; прізвище, ім'я, по батькові автора (назва творчого колективу й авторів); назва навчального закладу, клас; прізвища, імена та по батькові керівників, місце і рік проведення роботи;
б) зміст (вступ, основна частина, висновки, література)
- зміст роботи повинен бути обсягом не більше 30 машинописних сторінок, включаючи схеми, таблиці, графіки, малюнки й фотографії (ілюстративний матеріал представляється на аркушах формату А4 або А3); бажано, щоб об'єкт дослідження, етапи дослідження й природоохоронні заходи, виконувані учасниками проекту, були проілюстровані фотографіями;
в) додатка до звіту: відгук різних організацій про діяльність виконавця проекту, вирізки з газет, копії дипломів, відеоматеріали та інші.
Не забудьте пронумерувати сторінки звіту !
2. Реферат роботи (обсяг – 1 стор.), у якому варто вказати номінацію по який представлена робота, назва проекту, назва колективу (автора), місце й рік виконання проекту, короткий зміст проекту, перелік додатків.
( Увага! Реферат-анотація не підшивається до основного тексту проекту)
3. Анотацію проекту (форма №2) для подання в систему Інтернет.
4. Заявку на участь у Ш етапі екологічної олімпіади.
VП. Фінансування олімпіади
Фінансову підтримку Ш етапу олімпіади з екології здійснюють за згодою Український державний хіміко-технологічний університет та Головне управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Організація та проведення олімпіади з екології покладається на Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та Український державний хіміко-технологічний університет.
Форма №І
Заявка
на участь у відбірковому турі Ш етапу олімпіади з екології
1. Прізвище, ім'я по батькові учня
2.   Навчальний заклад, клас
3. Дата народження (повністю)
4.   Номінація
5.   Назва проекту (об'єкт дослідження)
6.   Прізвище, ім'я по батькові керівника проекту
7. Контактні телефони (вкажіть код) для міжміського зв'язку
8. Дата заповнення
Примітка: Заявку треба надіслати до 10 січня(останній термін) в кабінет біології за      адресою: 49006 м. Дніпропетровськ вул. Свердлова, 70   ДОІППО
 
 
Форма № 2
 
Анотація проекту
1.         Прізвище, ім'я по батькові.
2.         Дата народження.
3.         Клас, навчальний заклад.
4.         Прізвище, ім'я по батькові керівника проекту.
5.         Телефони для зв'язку.
6.         Короткий зміст (не більше 1 сторінки або 3000 друкованих знаків). (за можливістю додайте до анотації дискету 3,5 дюйма з одним файлом у форматі txt).
7.         Дата заповнення.
 
 
ПОРАДИ  ЩОДО УЧАСТІ ВРАЙОННОМУ ТУРІМІЖНАРОДНОЇ
ПРИРОДООХОРОННОЇ АКЦІЇ МАРШ ПАРКІВ
І. Загальні положення
Марш парків – міжнародна щорічна природоохоронна акція, діяльність котрої спрямована на створення ефективного партнерства між державними та недержавними природоохоронними організаціями країн Європи та США для підтримки установ та територій природно-заповідного фонду.
ІІ. Мета акції
Екологічна акція «Марш парків», яка проводиться в Україні щорічно з 17 по 22 квітня покликана підняти престиж заповідної справи, залучити учнів шкіл до природоохоронної діяльності пробудити в свідомості дітей почуття гордості за наше національне надбання, привернути увагу до природоохоронних установ широких кіл громадськості, органів державної влади та національного бізнесу.
ІІІ. Основні завдання
- Залучення широкого кола громадськості, органів влади, засобів масової інформації, національного бізнесу до проблем природоохоронних територій та надання практичних допомог в їх вирішенні;
-   проведення еколого-освітніх акцій на підтримку заповідної справи в Україні;
- проведення агітаційної та роз’яснювальної роботи щодо розширення природно-заповідного фонду.
IV. Порядок організації
1- етап – інформаційний
ІІ- етап – проведення акції, в рамках проводяться наступні заходи:
Ø      Проведення агітаційної та роз’яснювальної роботи щодо розширення природно-заповідного фонду, сприяння створенню нових заповідників, національних природних парків та формуванню екологічної мережі.
Ø      Проведення семінарів і нарад з питань заповідної справи та надання практичної допомоги природно-заповідним установам.
Ø      Проведення еколого-освітніх акцій на підтримку заповідної справи.
Ø      Пропаганда екологічної політики та чинного законодавства щодо природно-заповідного фонду.
Ø      Видання наукової та освітньої літератури, бюлетенів в галузі заповідної справи.
Ø      Збір коштів і фінансова підтримка заповідних установ та природоохоронних заходів.
Ø      Проведення екологічних вікторин та конкурсів.
Ø      Проведення лекцій і уроків, присвячених заповідникам та національним паркам і іншим заповідним об’єктам.
Ø      Проведення екскурсій в заповідники .
Ø      Організація виставок, фото стендів.
ІІІ- етап – підведення підсумків.
V. Учасники акції
Для участі в районній акції залучаються працівники установ природно-заповідного фонду, учні 6-11 класів, гуртківці позашкільних установ, неформальні об’єднання юнаків, приватні особи.
VI.Фінансування акції
Фінансування акції здійснюється з місцевого бюджету та залучених коштів.
VІІ. Звітність
Матеріали від учасників районного туру акції (звіти, альбоми, буклети) надіслали на адресу оргкомітету: с.м.т. Кіровське, вул.. Горького 62, Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді до 25 вересня поточного року.
 
ПОРАДИ ЩОДО УЧАСТІ В РАЙОННОМУ ТУРІ ВСЕСВІТНЬОЇ АКЦІЇ
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧОРНОГО МОРЯ
 
31 жовтня прогресивне людство відзначає Міжнародний день Чорного моря. В цей день всі чорноморські країни проводять екологічні заходи, спрямовані на привернення уваги населення до проблем Чорного моря, сприяння збереженню та відновленню флори та фауни моря.
Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді пропонує позашкільний закладам та школам провести слідуючи    масові заходи в межах вищезазначеної акції:
-    конкурс дитячих малюнків "Чарівний світ морських глибин",
-    конкурс літературних творів "Мій друг море",
-    проведення лекцій-бесід про мешканців моря, охорону та збереження біоресурсів моря,
-    проведення свят "У царстві Нептуна", "Таємниці моря",
-    виставка мешканців прісних та морських водойм,
-    проведення вікторин, конкурсів, брейн-рингів "Чи знаєш ти море",
-   проведення круглих столів, конференцій "Проблеми води", "Що загрожує Чорному морю", "Чорне море – смерть або відстрочка вироку" тощо,
-    перегляд відеофільмів по екології моря,
-    проведення екскурсій на очисні споруди, аквакомплекс ДНУ, рибні господарства, водосховища, до місцевих водойм,
-   проведення рейдів по очищенню прибережних смуг, малих річок, ставків,джерел тощо.
Інформацію про проведені заходи та участь в них школярів району надсилати на адресу Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді с.м.т. Кіровське, вул. Горького, 62 на протязі вересня місяця поточного року. Підведення підсумків здійснюється Центромеколого-натуралістичної творчості учнівської молоді в рамках конкурсу "Мій рідний край, моя земля".
 
ПОРАДИ  ЩОДО УЧАСТІ ВРАЙОННОМУ ТУРІПРИРОДООХОРОННОЇ АКЦІЇ
ВЕЛИКИЙ ЗИМОВИЙ ОБЛІК ПТАХІВ
І. Загальні положення
Зима – один з найскладніших періодів в житті птахів. Не тільки холод, а й рясний сніговий покрив згубно впливають на птахів, що залишилися зимувати разом із нами, а й брак і недоступність корму – основного джерела для поповнення енергетичного запасу, без якого неможливо підтримувати нормальну життєдіяльність організму.
Ідея цієї акції полягає в тому, щоб сприяти усвідомленню людством значимості природи через спостереження за птахами.
ІІ. Мета акції
- Привернення   уваги   юнацької   молоді   до   проблем охорони птахів,   збереження      їх   чисельності взимку, та надання конкретної допомо­ги птахам – підгодівля у важкий для птахів час.
ІІІ. Основні завдання
- Залучення широкого кола громадськості, органів влади, засобів масової інформації, національного бізнесу до проблем природоохоронних територій та надання практичної допомоги в їх вирішенні;
-   проведення еколого-освітніх акцій на підтримку заповідної справи в Україні;
- проведення агітаційної та роз’яснювальної роботи щодо розширення природно-заповідного фонду.
IV. Порядок організації
1-етап – інформаційний
ІІ- етап – проведення акції, в рамках проводяться наступні заходи:
Ø         Проведення агітаційної та роз’яснювальної роботи щодо розширення природно-заповідного фонду, сприяння створенню нових заповідників, національних природних парків та формуванню екологічної мережі.
Ø         Проведення семінарів і нарад з питань заповідної справи та надання практичної допомоги природно-заповідним установам.
Ø         Проведення еколого-освітніх акцій на підтримку заповідної справи.
Ø         Пропаганда екологічної політики та чинного законодавства щодо природно-заповідного фонду.
Ø         Видання наукової та освітньої літератури, бюлетенів в галузі заповідної справи.
Ø         Збір коштів і фінансова підтримка заповідних установ та природоохоронних заходів.
Ø         Проведення екологічних вікторин та конкурсів.
Ø         Проведення лекцій і уроків, присвячених заповідникам та національним паркам і іншим заповідним об’єктам.
Ø         Проведення екскурсій в заповідники .
Ø         Організація виставок, фото стендів.
ІІІ- етап – підведення підсумків.
V.Учасники акції
Для участі в районній акції залучаються працівники установ природно-заповідного фонду, учні 6-11 класів, гуртківці позашкільних установ, неформальні об’єднання юнаків, приватні особи.
VI. Фінансування акції
Фінансування акції здійснюється з місцевого бюджету та залучених коштів.
VІІ. Звітність
Матеріали від учасників районного туру акції (звіти, альбоми, буклети) надіслали на адресу оргкомітету: с.м.т. Кіровське, вул.. Горького 62, Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді до 25 вересня поточного року.
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ ТУР ОБЛАСНОГО КОНКУРСУ ЮНАЦЬКОГО
ВІДЕОФІЛЬМУ «ДИВОВИЖНИЙ СВІТ ПРИРОДИ»
І. Загальні положення.
Формування екологічної свідомості дитини, виховання в учнях бажання особисто брати участь у справах охорони природи – одна з головних задач позашкільних закладів освіти еколого-натуралістичної спрямованості.
Екологічна освіта, як відомо, є невід’ємною частиною всієї системи державної освіти, тому позашкільні навчально-виховні приділяють велику увагу природоохоронному та екологічному вихованню учнів, використовуючи для цього різноманітні форми еколого-натуралістичної роботи.
З метою втілення в життя Постанови Кабінету Міністрів України про затвердження «Програми розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002 -2008 роки», рішення колегії Міністерства освіти і науки України про концепцію екологічної освіти Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді разом із відділом освіти райдержадміністрації проводять щорічний конкурс юнацького відеофільму «Дивовижний світ природи».
ІІ. Мета проведення Фестивалю.
- активізація участі школярів та юнацтва у збереженні мальовничих ландшафтів, рідкісних видів рослин та тварин;
- залучення учнівської молоді до екологічної та природоохоронної діяльності через участь у екологічних акціях, конкурсах та операціях;
- надання змоги розкриттю творчої особистості дитини;
- виховання в учнів екологічної культури та грамотності з використанням сучасних засобів відео зйомки;
- привернення уваги місцевої влади, громадських та державних організацій до екологічних проблем регіону;
- поширення інформованості молоді з екологічних питань через створення відеофільмів, слайдфільмів, фото буклетів;
- відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи.
ІІІ. Етапи проведення конкурсу.
І етап – проведення конкурсу на рівні району.
ІІ етап – проведення конкурсу на обласному рівні.
IV. Вимоги до створення відеофільмів, слайдфільмів, фотобуклетів.
Тематикою відеофільмів слайдфільмів, фотобуклетів є дослідницька, природоохоронна, екологічна діяльність загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, патріотична та громадська позиція людини.
- відповідність запропонованій тематиці;
- актуальність порушеної проблеми;
- розкриття піднятої теми;
- регіональне значення піднятої теми;
- рівень режисерської майстерності.
 Технічні вимоги до відеофільмів.
Плівка VHS   або SVHS, наявність чохла з інформацією (П.І.Б. автора, вік, тема, коротка інформація про відеофільм, навчальний заклад, адреса, керівник), тривалість показу до 20 хв.
 Технічні вимоги до відеофільмів.
Кольорові слайди (до 20 шт.) за єдиною тематикою (кадр 24-36, рамка 50 х 50) з анотацією та відомостями про автора (П.І.Б., вік, навчальний заклад, адреса, телефон).
 Технічні вимоги до фотобуклетів.
Кольорові або чорно-білі фотографії за єдиною тематикою, розміром менше, ніж 18 х 24 см. (не більше 5 шт.) з анотацією та відомостями про автора.
V. Номінації
·          «Діти про дітей та природу»
·          «Вчителі про дітей та природу»
·          «Місцеве телебачення про дітей та природу»
·          «Циклові роботи учбових закладів та педагогів про дітей та природу»
·          «Про природу мовою мультфільмів»
VІ. Учасники конкурсу
До участі у конкурсі запрошуються юннати, учнівська молодь, школярі, які вивчають і досліджують флору і фауну рідного краю, та небайдужі до екологічних проблем сучасності.
VІІ. Керівництво конкурсом
За організацію районного туру відповідає Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Обласного туру – обласний еколого-натуралістичний центр.
VІІІ. Визначення переможців та нагородження
Підсумки конкурсу підводяться окремо по кожній номінації, Кращі колективи заохочуються грамотами . Переможці обласного етапу беруть участь у Всеукраїнському конкурсі «В об’єктиві натураліста».
ІХ. Фінансування конкурсу
 Фінансування конкурсу на І етапі здійснюється за рахунок місцевих бюджетів та залучених коштів, на ІІ етапі – за рахунок обласного управління освіти і науки, обласного еколого-натуралістичного центру дітей та учнівської молоді., спонсорських коштів.
 
ПОЛОЖЕННЯ  ПРО РАЙОННИЙ ТУР ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКЦІЇ
"ЗЕЛЕНИЙ ПАРОСТОК МАЙБУТНЬОГО"
Загальні положення
Районна акція "Зелений паросток майбутнього" (далі – Акція) спрямована на поліпшення стану довкілля, озеленення та благоустрій населених пунктів та прилеглих територій, очищення акваторій, збереження природоохоронних територій, заповідних та інших особливо цінних об'єктів, здійснення екологічного виховання та, зокрема, формування у юних громадян таких якостей, як почуття соціальної відповідальності, небайдужості, прагнення до активних дій з впорядкування і оздоровлення довкілля.
Акція проводиться в три етапи:
І етап – районний,
IІ етап – обласний,
IIІ етап – Всеукраїнський.
Акція проводиться на Всеукраїнському рівні за ініціативою Міністерства освіти і науки України, Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, на обласному рівні – за ініціативою Головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації, обласного еколого-натуралістичного центру дітей та учнівської молоді, обласної дитячої громадської організації «Боривітер», на районному рівні – Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
Акцієюпередбачено заходи:
- із впорядкування та благоустрою територій довкола навчальних закладів, вулиць міст, сільських населених пунктів засобами «трудових десантів», операцій з прибирання і вивезення сміття, ліквідації стихійних сміттєзвалищ;
- очищення та впорядкування водних джерел і прибережних смуг;
- прибирання парків, скверів, зелених насаджень в населених пунктах та їх околицях;
- збереження природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів.
Мета та основні завдання,
Акція проводиться за напрямами:
Операція «Чисте повітря»;
           Операція «Жива зелена хвиля подвір'я»;
           Операція «Лісам, паркам, скверам – бути чистими»;
           Операція «Чисті прибережні смуги - живі водні плеса і джерела»;
I напрям
 Операція "Чисте подвір'я":
■    організація та проведення прибирання, впорядкування, очищення від сміття, різних відходів територій дворів, біля дому, навчального закладу, застосування попереджувальних заходів виховного впливу до відповідальних за санітарний стан, та забруднювачів довкілля;
■ визначення і позначення на карті "Чисте повітря" територій (дворів), що після прибирання та впорядкування тримаються у належному стані, є благополучними для довкілля й таких, що й далі забруднюються.
Операція "Жива зелена хвиля подвір'я"
■    догляд за зеленими насадженнями, квітниками, посадка дерев, закладання алей, квітників, скверів, організація та проведення конкурсів: "На краще шкільне подвір'я" "На кращий двір житлового будинку" тощо.
II напрям
Операція "Лісам, паркам, скверам – бути чистими"
Організація і проведення з учнями, юними дендрологами, лісівниками волонтерами операції "Лісам, паркам, скверам – бути чистими".
Учасники Акції зметою впорядкування і оздоровлення довкілля формують об’єднання юних лісівників, дендрологів, волонтерів за місцем проживання з метою ліквідації в лісах і дендропаркових зонах сміттєзвалищ, прибирання сміття, залишеного відпочиваючими.
Спільно з екологічними загонами засобами сценічного та фотоілюстраційного показу здійснюється виховання учнів, дорослих. На картах-схемах позначаються території, на яких продовжується забруднення і де необхідно втручання правоохоронних органів, місцевої влади.
Операцію "Лісам, паркам, скверам – бути чистими" започатковано як продовження Всеукраїнської акції «Ліси для нащадків» з організації і спрямування учнівської молоді до участі у посадці лісу, полезахисних смуг, лісопарків та інших об’єктів зеленого будівництва.
Також участь у Акції передбачає вивчення, догляд та збереження природно-заповідних територій, ландшафтів та інших цінних природних об’єктів.
ІІІ напрям
Операція "Чисті прибережні смуги - живі водні плеса і джерела".
В ході операції проводяться заходи захисту від забруднення чистої води річок, джерел. Учасники операції здійснюють:
-    ліквідацію сміттєзвалищ на прибережних смугах, на берегах водойм;
-   домагаються призупинення будівництва будь-яких об'єктів на забороненій відстані від річки, озера та використання прибережних смуг під городні ділянки;
-    виявляють на полях залишки мінеральних, органічних добрив і отрутохімікатів і негайно сигналізують у відповідні інстанції аж до вирішення проблеми;
-    очищають і впорядковують джерела. У розрізі цієї операції проводяться:
-    конкурси "До чистих джерел", "Ріки мого дитинства" тощо.
Учасники акції
В Акції беруть участь учні загальноосвітніх, навчальних закладів, а також створені на базі навчальних закладів об'єднання юних лісівників, дендрологів, «зелених» та «голубих» патрулів, загони "Варти", волонтери із учнівської молоді віком 10-18 років, які усвідомлюють свою соціальну відповідальність за стан довкілля, прагнуть конкретними практичними діями призупинити забруднення довкілля, атмосферного повітря, водних ресурсів.
Дорослі учасники Акції беруть участь у її проведенні на правах організаторів, консультантів, експертів, членів журі від адміністрацій та педагогічних колективів навчальних закладів, громадських еколого-природоохоронних організацій.
Етапи і строки проведення Акції.
Весняний період: квітень-травень з підведенням підсумків та подання інформації до Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді не пізніше 30 травня.
Літній період: червень-липень з підведенням підсумків та подання інформації до Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, не пізніше 30 липня.
Осінній період: серпень-вересень з підведенням підсумків та подання результатів до Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді   не пізніше ЗО вересня.
Презентація найбільші вагомих і корисних для довкілля робіт із описовим і ілюстративним їх висвітленням здійснюється на базі Національного еколого-натуралістичного центру в місті Києві.
Керівництво проведенням Акції
Загальне керівництво підготовкою і проведення Акції на Всеукраїнському рівні здійснює оргкомітет МОН України. Оргкомітет Акції формує журі Всеукраїнського етапу.
Організація і проведення Акції в регіоні покладається на Головне управління освіти і науки за участю громадських екологічних, природоохоронних організацій і здійснюється обласним оргкомітетом.
Оргкомітет здійснює експертне оцінювання інформаційно - ілюстративних матеріалів, які надаються учасникам акції (описи, фото, відеокасети, карти - схеми) і визначає кращі з них. За підсумками роботи кращі та найбільш вагомі матеріали надсилаються обласним оргкомітетом до НЕНЦ для відповідного висвітлення та відзначення.
Координатором Акції на районному етапі є Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
Критерії оцінки виконаних робіт.
Експертне оцінювання виконаних завдань здійснюється з урахуванням екологічної та природознавчої освіченості учасників за критеріями:
► актуальність і важливість вирішених проблем; перспективність і навчально-виховна значимість;
► соціально-оздоровче значення проведених трудових десантів, операцій; юридична правомірність реалізованих проектів, завдань;
► досягнення взаєморозуміння і результативності у взаємодіях із владними структурами;
►  практичні результати, їх позитивний вплив на довкілля.
Підведення підсумків Акції й визначення переможців.
Переможці фінальних етапів нагороджуються дипломами, грамотами Головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації, обласного еколого-натуралістичного центру дітей та учнівської молоді.
За підсумками Всеукраїнського етапу Акції команди-учасниці нагороджуються свідоцтвом "Екологічна команда фінального етапу Акції "Зелений паросток майбутнього", а переможці – грамотою Міністерства освіти і науки України та путівкою у Всеукраїнський табір "Юннат".
Фінансування акції
Фінансування Акції здійснюється за рахунок місцевих бюджетів та залучених коштів.
 
ПОРАДИ  ЩОДО УЧАСТІ ВМІЖНАРОДНИХ ДНЯХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
ЗА ПТАХАМИ EUROBIRDWATCH
Птахи єднають із природою!
Запрошуємо взяти участь у Міжнародних днях спостережень за птахами, які відбудуться 7-8 жовтня 2006 року.
Вже стало доброю традицією для всіх прихильників птахів на європейському континенті щорічно у перші вихідні жовтня вести спостереження за птахами: реєструвати види птахів та їх кількість. Вважається, що саме на ці дні припадає пік осінньої міграції птахів і тому це є найкращим часом для спостережень.
Ця традиція започаткована ВігdLife International – світовою мережею партнерських організацій зі збереження птахів із понад 100 країн світу – у 1993 році. У нинішньому році Міжнародні дні спостережень за птахами відкривають Світовий фестиваль, присвячений птахам, який проводиться вже втретє, і триватиме місяць.
В Україні акцію координує Українське товариство охорони птахів – партнерська організація ВігdLife International.
Поради початківцям
Хочемо дати кілька рекомендацій тим, хто вперше вирішить приєднатися до Міжнародних днів спостережень.
Спостереження за птахами – захоплююче заняття, варто спробувати й переконатися! Воно однаково підходить для тих, хто любить товариську компанію, або віддає перевагу прогулянкам на самоті – з ким Ви підете на природу залежить лише від Вас. Перший раз варто приєднатися до досвідченого знавця птахів, адже відразу досить складно правильно визначити вид птаха, порахувати кількість птахів у зграї.
Проте, якщо Ви будете проводити спостереження самостійно, до них треба підготуватися. По-перше, при собі варто мати бінокль, визначник птахів, блокнот для нотаток. По-друге, попередньо спробуйте особисто провести спостереження: прогуляйтесь садом або парком та занотуйте побачені види птахів. Якщо Ви не можете визначити вид птаха, замалюйте його, запишіть його характерні риси: якого кольору різні частини тіла, яка довжина ніг, хвоста, який розмір птаха (приміром, як дрізд чи горобець), особливості поведінки, співу. Усе це допоможе пізніше з'ясувати, що це за птах і привчить Вас бути уважним, придивлятися до дрібниць.
Детальніше про "техніку" спостережень за птахами ми зможете дізнатися з он-лайн курсу, розробленого Українським товариством охорони птахів:
 http/www.birdlife.org.ua/ortour/course.htm
Де й коли краще проводити спостереження
Великі зграї птахів простіше за все побачити поблизу водоймищ на світанні або після заходу сонця.
Якщо Ви бажаєте побачити якнайбільше різноманіття птахів, відправляйтесь на ІВА території (ІВА – Important Bird Area – територія, важлива для збереження птахів). ІВА території мають важливе значення для великої кількості мігруючих чи колоніальних видів, підтримують існування одного або кількох глобально вразливих видів птахів або види з вузьким ареалом поширення чи такі, які трапляються в межах одного біому. В Україні налічується 166 ІВА територій згідно з міжнародними критеріями.
Проте Ви можете провести спостереження, де Вам зручно: у своєму саду; парку, що знаходиться поблизу; на околицях міста, села; на узліссі... Вибір місця спостережень за Вами.
Що Ви можете зробити корисного для птахів у рамках акції   Міжнародні дні спостережень за птахами
1. Провести спостереження – вдосконалити свої знання та навички, а також зібрати науково корисну інформацію.
2. Подати у газету, інші ЗМІ інформацію про акцію. Якщо буде потрібна додаткова інформація, будь ласка, звертайтеся до Українського товариства охорони птахів.
3. Запросити з собою друзів, знайомих взяти участь у спостереженнях.
4. Якщо Ви викладаєте в школі або ВУЗІ, організувати для своїх учнів екскурсію, заняття, присвячене птахам, конкурси, вікторини.
5. Напишіть про свої враження про спостереження до Українського товариства охорони птахів. Найкращі розповіді будуть надруковані (частково або повністю) у членському бюлетені "Птах" та на сайті Товариства, а автори отримають призи.
Бажаємо успіхів та захоплюючих спостережень!
Заповнені анкети спостережень (див. додаток) надсилайте на адресу оргкомітету: с.м.т. Кіровське, вул. Горького 62, Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді не пізніше 15 жовтня. Поштова адреса товариства: а/с 33, м. Київ, 01103. Інтерактивну анкету можна заповнити на сайті Товариства: www. birdlife.org.ua.
 
Додаток
Анкета учасника
Прізвище, ім’я та по батькові _________________________________________________
Поштова адреса _____________________________________________________________
Кількість учасників спостережень _____________________________________________
Найближчий населений пункт до місця спостережень _____________________________
Тривалість спостережень ____________ 
Погодні умови ______________________________
Місце спостережень (необхідне підкреслити): сільськогосподарські угіддя, парк у населеному пункті, ліс чи узлісся (хвойний, мішаний, листяний), морське узбережжя, берег річки, болото, ставок, озеро чи інше (вписати) _____________________________
 
ТРУДОВА АКЦІЯ „ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МАРАФОН”
(робота на навчально-дослідних земельних ділянках та в шкільних теплицях)
Трудова акція „Дослідницький марафон” проводиться Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, обласними, районними центрами юних натуралістів України.
Акція проходить під девізом „Садово-паркове мистецтво продовжують юні”
Мета та завдання акції
Головною метою акції є :
·       сприяння розвитку дослідницької і експериментальної роботи в школах і позашкільних закладах України;
·       виявлення та розповсюдження кращого досвіду, традицій, нових напрямків в організації роботи на НДЗД та в шкільних теплицях;
·       активне впровадження дослідництва в навчальний процес у школах та позашкільних закладах України;
·       підтримка творчої праці педпрацівників, підвищення їх майстерності та популяризації творчих здобутків у галузі дослідництва;
·       розвиток мережі гуртків сільськогосподарського напрямку у школах та позашкільних закладах України;
·       ознайомлення учнів з сучасними технологіями вирощування сільськогосподарських культур.
Порядок проведення акції
 Трудова акція „Дослідницький марафон” проводиться у ІІ етапи :
         І етап – підведення підсумків обласними ЕНЦ, СЮН за матеріалами отримання із загальноосвітніх та позашкільних закладів області (визначаються 5 переможців);
ІІ етап – матеріали від обласних ЕНЦ, СЮН (кращі конкурсні роботи) надсилаються до НЕНЦ з 1 жовтня по 30 листопада.
Учасники акції
До участі в акції залучаються загальноосвітні, позашкільні та професійні навчальні заклади, школи-інтернати, професійно-технічні училища, обласні, міські, районні еколого-натуралістичні центри, станції юних натуралістів, окремі гуртки, клуби та інші учнівські об’єднання, які займаються дослідницькою роботою.
Критерії визначення переможців
Учасники акції за наслідками роботи на НДЗД та в навчальних теплицях оформлюють звіти, щоденники дослідницької роботи, які супроводжуються схемами і методиками проведення дослідів, фотографіями або електронними носіями інформації, які більш ширше розкривають роботу на НДЗД та в навчальних теплицях.
Критерії
·           відповідність організації роботи учнів на навчально-дослідній земельній ділянці Положенню про НДЗД в загальноосвітніх школах та позашкільних навчально-виховних закладах (наказ МОН України від01.11.95р. №307);
·           наукова і методична досконалість представлених матеріалів дослідницького спрямування;
·           наявність колекційного фонду;
·           можливість впровадження результатів дослідів в практику сільськогосподарського виробництва;
·           високий рівень культури праці;
·           обізнаність і володіння сучасними технологіями вирощування сільськогосподарських культур.
Відзначення переможців
За рішенням журі ІІ етапу акції оргкомітет приймає рішення про нагородження переможців за 1, 2, 3 місця, відзначає їх грамотами, цінними подарунками та безкоштовними путівками до табору „Юннат” Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Детальну інформацію можна отримати за адресою :
Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді,
52032, м .Дніпропетровськ, смт. Кіровське,
вул. Горького, 62
Тел. 791-81-43
 
ТРУДОВА АКЦІЯ „ЮННАТІВСЬКИЙ ЗЕЛЕНБУД”
(створення зелених насаджень в населених пунктах та навколо них; закладання шкілок, лісорозсадників в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, лісництвах на присадибних ділянках)
Трудова акція „Юннатівський зеленбуд” проводиться Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, обласними, районними центрами юних натуралістів України.
Акція проходить під девізом „Садово-паркове мистецтво продовжують юні”
Мета та завдання акції
Головною метою акції є виховання господаря, формування творчої працелюбної особистості, економічної і екологічної культури учнів, привернення уваги органів влади, громадськості до проблем екології навколишнього середовища.
Завдання акції :
·       залучення учнів до оздоровлення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень, благоустрою парків, скверів, бульварів;
·       створення нових парків, лісів, лісопарків, лісових смуг, скверів та інших об’єктів зеленого будівництва з урахуванням вимог ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва;
·       оволодіння сучасними технологіями вирощування лісових культур, господарського матеріалу;
·       ознайомлення з сучасними формами господарської діяльності;
·       залучення до дослідницької діяльності з лісництва;
·       об’єднання зусиль лісогосподарських об’єднань, наукових і освітніх закладів з метою створення умов для допрофесійної підготовки учнів в галузі лісівництва;
·       закладання шкілок, лісорозсадників в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, лісництвах, на присадибних ділянках.
Розділи акції
Трудова акція „Юннатівський зеленбуд” включає в себе два розділи :
1.”Зелене коло рідного краю” – передбачає створення нових лісів, лісових смуг, лісопарків навколо населених пунктів.
2. „Містам і селам зелені мережива” - створення та утримання зелених насаджень, озеленення вулиць та присадибних ділянок, вирощування посадкового матеріалу декоративних дерев, кущів, квітів.
В залежності від місцевих умов учасники акції можуть пропонувати свої розділи.
Учасники акції
До участі в акції запрошуються учнівські колективи, учнівські лісництва загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, гуртки юних лісівників, ланки юних лісівників, громадські молодіжні об’єднання екологічного спрямування, клуби, родинні колективи.
Критерії визначення переможців
Учасники конкурсу за наслідками роботи оформлюють звіти, фото звіти про проведену роботу, відеокасети (за можливістю) із записом роботи зі створення нових парків, лісопарків, скверів тощо, альбоми про досвід та утримання зелених насаджень, вирощування плодово-декоративних дерев, кущів, квітів.
Відзначення переможців
За підсумками журі кращі колективи, учнівські лісництва відзначаються грамотами, нагороджуються цінними подарунками та безкоштовними путівками до табору „Юннат” Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Детальну інформацію можна отримати за адресою :
Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді,
52032, м .Дніпропетровськ, смт. Кіровське,
вул. Горького, 62
Тел. 791-81-43
 
ТРУДОВА АКЦІЯ „КРОЛИК”
(творча діяльність позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів в галузі кролівництва)
         Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України з 2006 року започатковує трудову акцію „Кролик”.
Мета та завдання акції
         Акція започатковується з метою підвищення ефективності діяльності навчальних закладів в галузі тваринництва, залучення учнівської молоді до активної роботи в цій сфері, проведення професійно-орієнтаційної роботи серед підростаючого покоління.
Завдання акції :
·          надання учням теоретичних знань з питань біології кролів, технологій їх годівлі, систем утримання, методів розведення;
·          ознайомлення з основами економіки та менеджменту в галузі кролівництва;
·          підготовка підростаючого покоління до роботи в умовах нових форм ринкових відносин, до самостійного ведення господарства;
·          формування в учнів свідомого, відповідального ставлення до роботи;
·          формування навичок, умінь; надбання досвіду ведення господарства.
Учасники акції
У акції приймають участь учнівські об’єднання позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, які мають на своїй базі навчальну кролеферму, родинні колективи.
Порядок і терміни проведення
Акція проходить у два етапи :
1 етап : учасники розробляють свій власний бізнес-проект кролеферми (ескізи кліток, вольєрів, опис технології утримання, вирощування, перелік породного та кількісного складу тварин, розрахунок очікуваного економічного ефекту).
2 етап : реалізація проекту.
Бажаючим прийняти участь у Всеукраїнському етапі підведення підсумків акції необхідно надіслати заявку та звіт про роботу учнівського (родинного) об’єднання до 1 березня за адресою:
52032 Дніпропетровська область, Дніпропетровський район,
смт. Кіровське, вул. Горького, 62
Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
Визначення переможців
       Відповідно до рішення журі кращі учнівські об’єднання нагороджуються грамотами відділу освіти Дніпропетровської райдержадміністрації та Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
Детальну інформацію можна отримати за адресою :
Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді,
52032, м. Дніпропетровськ, смт. Кіровське,
вул. Горького, 62
Тел. 791-81-43
 
ТРУДОВА АКЦІЯ „ПЛЕКАЄМО САД”
(закладання плодових садів, шкілок, розсадників у школах, позашкільних закладах, фермерських господарствах на присадибних ділянках, вегетативне розмноження плодових культур)
Трудова акція школярів та учнівської молоді „Плекаємо сад” проводиться національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, обласними та районними центрами юних натуралістів України.
Мета та завдання акції.
Головною метою акції є виховання сучасного господаря, здатного працювати в умовах ринкової економіки, формування творчої працелюбної особистості, економічної і трудової культури учнів, привернення уваги органів влади, громадськості до проблем сільської школи.
Завдання акції :
·           оволодіння сучасними технологіями вирощування плодово-ягідних культур, методами одержання врожаїв, вирощування високоякісного посадкового матеріалу;
·           ознайомлення з основами ринкової економіки, сучасними формами господарської діяльності;
·           залучення до дослідницької роботи з садівництва;
·           об’єднання зусиль агропромислових об’єднань різних форм власності, наукових і освітніх закладів з метою створення умов для допрофесійної та довузівської підготовки учнів у галузі садівництва;
·           закладання плодових садів, шкілок розсадників у школах, позашкільних закладах, фермерських господарствах, на присадибних і дачних ділянках.
Розділи акції.
*        ”Зернятко - кісточка” – передбачає збір та висів насіння плодових культур, влаштування плодово-ягідних шкілок;
*        „Закладаємо сад” – основний розділ акції, в якому проводяться агротехнічні заходи по підготовці грунту до посадки та висадки підщеп;
*        „Щепимо кращий сорт” – включає в себе різноманітні способи вегетативного розмноження плодових культур сучасними районованими та перспективними сортами;
*        „Рідкісна ягода” – цей розділ передбачає вирощування нових для даної місцевості плодово-ягідних культур;
*        „Виноградне гроно” – проводиться закладання виноградників, вирощування шкілок;
*        „Збираємо врожай” – підсумковий розділ, який включає в себе збір, облік, зберігання врожаю, садовини.
В залежності від місцевих умов учасники акції можуть пропонувати інші розділи.
Учасники акції.
До участі в акції запрошуються загальноосвітні, позашкільні та професійні навчальні заклади, школи-інтернати, окремі гуртки, клуби, які займаються дослідницькою роботою, родинні колективи.
Відзначення переможців
За підсумками журі кращі учасники акції відзначаються грамотами, подяками, цінними подарунками та безкоштовними путівками до Всеукраїнського табору „Юннат” Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Детальну інформацію можна отримати за адресою :
Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді,
52032, м.Дніпропетровськ, смт.Кіровське,
вул.Горького, 62
Тел. 791-81-43
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО УЧНІВСЬКЕ ЛІСНИЦТВО ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ
ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ
1.Загальні положення
1.Учнівське лісництво – це структурний підрозділ закладу освіти, який забезпечує потребу школярів, учнівської молоді в здобутті знань, умінь і навичок у галузі лісівництва, сприяє вихованню свідомого ставлення до праці, до охорони природи, використання відтворення лісових ресурсів та вибору майбутньої професії.
2.Учнівське лісництво створюється на базі середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів різних типів, позашкільних навчально-виховних закладів, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р.№964 (зі змінами , внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2001р.№262) ,положення про позашкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №433 (зі змінами внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2005р.№616).
3.Учнівське лісництво керується  в своїй діяльності основними положеннями Закону України „Про освіту”, Лісового кодексу України.
ІІ. Організація і зміст роботи.
1. Учнівське лісництво створюється за спільним рішенням засновників, якими можуть бути : держлісгосп, міжгосподарський лісгосп, лісопаркове господарство, колективне сільськогосподарське підприємство, лісницькі науково-дослідні установи та інші підприємства, а також адміністрації шкіл, гімназій, ліцеїв, позашкільних навчально-виховних закладів, ради дитячих та юнацьких організацій. Учнівське лісництво організовується в екологічно чистих зонах лісів України.       
 2. Для участі у діяльності учнівського лісництва залучаються учні 7-12 класів.
Членами учнівського лісництва можуть бути учні, педагоги, науковці, спеціалісти лісового господарства тощо. Учнівське лісництво організовує свою роботу протягом року в позаурочний час.
3. Основою діяльності учнівського лісництва є організація навчально-виховного процесу, експериментальної й дослідницької роботи та продуктивної праці учнів.
Відповідно до цього керівництвом складається та затверджується план роботи, розділами якого можуть бути :
-          навчально-виховна робота;
-          експериментальна й дослідницька робота;
-          виробнича практика;
-          організація змістовного дозвілля.
4. Навчання учнів здійснюється за програмами і навчальними планами, в яких передбачено теоретичні теми, практичні завдання та дослідницька робота для учнів різних категорій 7-8, 9-12 класів.
5. Основними завданнями навчально-виховного процесу в учнівському лісництві є:
- розвиток знань і навичок учнів з лісівництва, біології, екології тощо;
- оволодіння теорією і практикою ведення лісового господарства.
Експериментальна і дослідницька робота учнів-членів учнівського лісництва проводиться відповідно до угод з науковими установами, вищими навчальними закладами за програмами або планами, затвердженими організаціями-засновниками.
6. Учнівське лісництво працює на спеціально закріпленій за ним території, відповідно до договору між засновниками (дирекцією лісогосподарського підприємства з навчальним закладом).
Площа учнівського лісництва поділяється на лісогосподарські ділянки (обходи).
7. При проведенні виробничої практики режим праці і відпочинку має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, віковим особливостям учнів.
 - тривалість робочого дня не повинна перевищувати 4-х годин.
Члени учнівського лісництва з урахуванням вікових особливостей, можуть залучатися до виконання таких видів роботи :
-          посадка і посів лісу, догляд за лісонасінневими плантаціями, вирощування посадкового матеріалу, озеленення населених пунктів, та інше.
-          заліснення ярів та балок, створення полезахисних лісосмуг та захисних лісових насаджень по берегах річок і водойм, виявлення і охорона рідкісних рослин, пам’ятників природи;
-          постановка   дослідів   за завданнями    господарства, наукових   установ;
-          заготівля лікарської сировини, грибів, збирання насіння деревних і чагарникових порід;
-          підгодівля диких корисних тварин, охорона і приваблення птахів, розселення і охорона мурашників тощо.
Виховна робота і організація змістового дозвілля учнів в учнівському лісництві здійснюється навчально-виховним закладом та виробничим підрозділом, які є засновниками і планують відповідні заходи як є засновниками і планують відповідні заходи як навчальний рік, так і на канікулярний період.
ІІІ. Управління в учнівському лісництві
1. Управління учнівським лісництвом здійснюється організаціями-засновниками.
2. Загальне керівництво діяльністю учнівського лісництва здійснюється директором базових шкіл, позашкільних навчально-виховних та інших освітніх закладів спільно з базовим лісництвом(господарством).
3. Директор базового навчально-виховного закладу, керівник лісництва (господарства) тощо з однаковою мірою відповідають за стан роботи в учнівському лісництві; створення безпечних умов праці учнів; дотримання ними правил техніки безпеки, забезпечення необхідних умов праці , побуту і відпочинку.
4. План роботи учнівського лісництва затверджується адміністраціями базових навчально-виховних закладів та підприємств.
5. Керівництво лісництва (господарства) виділяє спеціаліста, відповідального за роботу учнівського лісництва, виробничо-господарську, навчально-дослідницьку та інші види діяльності.
6. Директор навчально-виховного закладу призначає педагога, відповідального за роботу учнівського лісництва, у разі потреби виділяє додатково учителів для проведення виховної і оздоровчої роботи з членами учнівського лісництва.
7. Вищим органом самоврядування в учнівському лісництві є загальні збори його членів, які скликаються не менше двох разів на рік.
8. У період між загальними зборами вищого органу учнівського самоврядування діє рада учнівського лісництва, до якої входять представники організацій-засновників (лісничий, його помічник, директор школи, інших навчально-виховних закладів, інші спеціалісти лісового господарства), учні.
9. Загальні збори учнівського лісництва:
- обирають з числа своїх членів раду лісництва: лісничого голову ради і його заступника (помічника лісничого) та майстрів лісу, бухгалтера, лісників;
- обговорюють план роботи і визначають шляхи його виконання;
- вирішують питання про зарахування, виключення з членів учнівського лісництва;
- визначають розмір відрахувань від зароблених коштів у громадський фонд учнівського лісництва;
- підбивають підсумки роботи за рік.
10. Рада учнівського лісництва:
- керує всією діяльністю учнівського лісництва;
- бере участь у складанні плану роботи;
- підбиває підсумки роботи обходів і лісництва в цілому;
- планує змістовне дозвілля в лісництві під час літніх канікул;
- обговорює роботу і, у необхідних випадках, поведінку окремих членів учнівського лісництва;
- звітує про свою роботу перед загальними зборами членів учнівського лісництва.
11. Лісничий і його помічники відповідають за виконання плану роботи в лісництві, звітують про роботу перед загальними зборами лісництва.
Поточну роботу обходу організовує лісник. Він розподіляє роботу між учнями, стежить за її виконанням, організовує змагання і взаємодопомогу, стежить за дотриманням встановленого режиму дня і виробничої дисципліни, обліковує працю, звітує про роботу на зборах членів або ради лісництва.
Лісник обирається на загальних зборах або призначається радою лісництва і, як правило, входить до складу ради.
ІV. Охорона праці учнів
1. Згідно з правилами з охорони праці в деревообробній промисловості (Держкомнагляд з охорони праці 31.01.05р., наказ №20, реєстрація в Мінюсті України 16.03.05р. за №306/10586) та Типових правил внутрішнього розпорядку, що діють у державних навчально-виховних закладах України) на території лісництва проводяться відповідні практичні заняття. Їх обов’язково організовує спеціаліст лісового господарства, відповідальний за роботу лісництва.
2. Члени учнівського лісництва допускаються до роботи після проведення з ними інструктажу та перевірки знань з охорони праці.
3. Члени учнівського лісництва працюють лише у денний час. Учні не допускаються до роботи з отрутохімікатами.
4. Вчителі, спеціалісти лісового господарства, які залучені до керівництва роботою учнівського лісництва, здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства, правил, норм, інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.
V. Обов’язки керівництва (господарства) по організації роботи учнівського лісництва. Матеріальна база.
1. Дирекція підприємства-засновника створює умови для виконання юними лісоводами всього комплексу навчально-виробничих завдань, з цією метою :
·    закріплює за учнівським лісництвом лісову площу та інші виробничі об’єкти;
·    забезпечує закріплену за учнівським лісництвом ділянку та інші виробничі об’єкти необхідними матеріалами, інвентарем, машинами, знаряддям праці;
·    забезпечує гаряче харчування членів учнівського лісництва за рахунок коштів, зароблених учнями, а також за рахунок додаткових коштів, що виділяються на оздоровчі заходи;
·    забезпечує підвезення учнів від місця проживання і назад;
·    видає членам учнівського лісництва посвідчення, розпізнавальні знаки, забезпечує, по можливості, форменим одягом.
2. Кращим учням, які виявили особливі здібності в галузі лісівництва, видається характеристика-рекомендація для вступу у лісові навчальні заклади, яка затверджується керівництвом навчально-виховного закладу та керівництва лісництва.
VI. Облік і оплата праці
1.             В учнівському лісництві систематично ведеться облік роботи кожного його члена, ланки, лісництва в цілому. Кошти, зароблені учнями, крім відрахування, розподіляються між членами учнівського лісництва. Частина коштів за рішенням загальних зборів може відраховуватись в громадський фонд на колективні заходи (турпоходи, екскурсії, відвідування театрів та ін..)
2.             Оплата праці учнів проводиться за фактично виконану роботу у відповідності з розцінками і системою оплати праці, прийнятими в лісництві (господарстві). Господарства можуть встановлювати учням доплату до заробітної плати стимулюючого характеру.
3.             Оплата праці педагогів здійснюється в установленому порядку. Працівникам лісового господарства, які здійснюють керівництво учнівським лісництвом, проводиться додаткова оплата праці в розмірі до 20 відсотків посадового окладу.
Керівництвом лісогосподарських, лісопаркових, міжколгоспних та інших підприємств вживаються заходи щодо морального та матеріального стимулювання працівників лісового господарства та педагогічних працівників, які беруть участь в організації роботи учнівського лісництва.
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНУ ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ
І. Основні положення.
1. Навчально-дослідна земельна ділянка закладу освіти є базою проведення лабораторних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання та параграфами творчих учнівських об’єднань біологічного та сільськогосподарського напрямів, організації позакласної юннатівської, дослідницької, природоохоронної роботи та проведення літніх виробничих практик.
2. Навчально-дослідна земельна ділянка може існувати при всіх типах загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06 2000 р. №964,та Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.2001 р. №433.
3. Навчально-дослідна земельна ділянка надається відповідно до земельного кодексу України і посвідчується відповідним Державним актом у встановленому порядку. На вказані земельні ділянки поширюються пільги щодо плати за землю, визначені для закладів освіти.
ІІ. Вимоги до функціонування навчально-дослідної земельної ділянки.
1.       Розміри навчально-дослідної земельної ділянки встановлюються залежно від навчального закладу і місцевих умов.
Під навчально-дослідну земельну ділянку рекомендуються такі площі :
·           для загальноосвітніх навчальних закладів І ст.. – від 4 до 8 тис.м2;
·           для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ст. – від 8 до 15 тис.м2;
·           для еколого-натуралістичних центрів (обласних станцій юних натуралістів) - від 15 до 25 тис.м2;
·           для районних еколого-натуралістичних центрів (станцій юних натуралістів) - від 4 до 8 тис.м2.
2.       Навчально-дослідна земельна ділянка складається з структурних одиниць відділків : колекційного, селекційно-генетичного, квітково-декоративного, зоолого-тваринницького, дендрологічного відділків, польової або овочевої сівозміни та плодового саду.
Площа кожного відділку визначається завідувачем земельною ділянкою з урахуванням місцевих умов і кількості учнів, які залучаються до роботи, і погоджується з керівником навчального закладу.
3. На колекційній земельній ділянці вирощуються типові представники основних сільськогосподарських і систематичних груп рослин:
·        Технічні (прядильні, олійні, ефіроолійні, каучуконосні).
·        Лікарські.
·        Овочеві (коренеплідні, бульбоплідні, цибулинні, зеленні, плодові, капустяні та багаторічні).
·        Зернові та кормові культури.
·        Інтродуковані рослини.
4.         У селекційно-генетичному відділку проводяться досліди, які використовуються при вивченні відповідних тем курсу загальної біології, генетики та основ селекції.
Селекційно-генетичний відділок складається з селекційної та генетичної ділянок. На генетичній ділянці вирощуються колекції гібридних, мутантних та генетично-модефікованих рослин та закладаються досліди з генетики.
Селекційна ділянка складається із розсадників, де відображається селекційний процес створення сортів однієї або декількох сільськогосподарських культур.
5. До складу квітково-декоративного відділку належать колекційні ділянки одно- , дво- та багаторічних квіткових рослин, квітників (бордюри, рабатки, міксбордюри, клумби, альпінарії, рокарії), декоративні насадження, закритий грунт тощо.
6. У зоолого-тваринницькому відділку залежно від місцевих умов та можливостей навчального закладу, можуть бути крільчатник, голуб’ятник, пташник, пасіка тощо. До складу відділку входить також куточок живої природи. У зоолого-тваринницькому відділку утримується така кількість тварин, яка б забезпечувала проведення навчальної і дослідної роботи з зоології та тваринництва.
Кормова база для тварин забезпечується продукцією сільськогосподарських культур, що вирощуються, у наявних відділках навчально-дослідних земельних ділянок.
7. У дендрологічному відділку створюється колекція дерев’янистих і кущових рослин, висаджених за систематичним, географічним або господарським принципом. Можна, враховуючи їх декоративність, створювати художньо-декоративні композиції, садово-паркові архітектури, використовуючи площі зелених насаджень. При відділку закладається шкілка саджанців.
8. На польовій та овочевій сівозмінах вирощуються кращі сорти та гібриди основних сільськогосподарських культур даної природно-кліматичної зони та проводиться дослідницька робота.
9. Сівозміни запроваджуються згідно з рекомендаціями науково-дослідних установ, з урахуванням навчальних програм з природознавства,   біології,   трудового навчання та профільних творчих учнівських об’єднань.
10. У плодовому саду, ягіднику, винограднику та в плодово-ягідній шкільці вирощують та розмножують кращі районовані і місцеві сорти плодових і ягідних культур, проводиться дослідницька робота з ними.
11. Навчально-дослідна земельна ділянка може включати: виробничий відділок, виноградник, ягідник, плодово-ягідну шкілку, тваринницьку ферму, закритий грунт (теплиці, парники), підсобні приміщення тощо.
12. Закритий грунт (теплиці, парники) створюється для проведення занять, дослідницької роботи, вирощування овочевих і квітково-декоративних рослин, розсади, розмноження плодово-ягідних і декоративних рослин. 
13. У виробничому відділку вирощуються сільськогосподарські культури, або тварин з урахуванням сучасних технологій, рекомендацій наукових закладів. Вирощена продукція може бути використана для потреб школи, позашкільного закладу, або реалізована. Кошти від реалізації продукції перераховуються на спецрахунок відповідного закладу освіти для поповнення матеріальної бази та оплату праці школярів.
14. У підсобному приміщенні зберігаються сільськогосподарський інвентар і механізми, аптечка першої допомоги. Добрива та засоби захисту рослин зберігаються відповідно до вимог виробничої санітарії у спеціальній тарі з чіткими написами назв. Біля підсобного приміщення встановлюється протипожежний інвентар.
15. Установам закладам освіти може бути надана додаткова земельна ділянка, яка зайнята багаторічними насадженнями (дендрарій, парк тощо або площа для ведення сільськогосподарських робіт).
16. Навчально-дослідна земельна ділянка забезпечується сільськогосподарським інвентарем відповідно до місцевих умов та вимог агротехнічного обробітку грунту.
17. Навколо земельної ділянки створюється живопліт з декоративних кущів, витких рослин або зводиться штучна огорожа. Земельна ділянка забезпечується водою для поливу рослин.
18. В районах, що зазнали наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, роботи на навчально-дослідній земельній ділянці зводяться до навчально-дослідної діяльності у закритому грунті за умови завезення грунту з екологічно чистих районів.
ІІІ. Зміст і організація роботи учнів на навчально-дослідній земельній ділянці.
1. Основними напрямами діяльності учнів на земельній ділянці є : вирощування рослин і тварин, спостереження за їх ростом і розвитком, проведення практичних занять та дослідів згідно з навчальними програмами творчих учнівських об’єднань, трудового навчання, природознавства, біології.
2. Дослідна та практична робота на земельній ділянці проводиться на основі знань, яких набули учні в процесі вивчення основ наук з широким використанням досягнень сучасної науки і досвіду вирощування якісної сільськогосподарської продукції.
3. Для роботи на земельній ділянці з учнів кожного класу формуються ланки.
4. Робота учнів на земельній ділянці організовується відповідно до плану, який є складовою частиною загального навчально-виховного плану школи.
До плану роботи на навчально-дослідній земельній ділянці доцільно включити такі розділи :
·        планування території навчально-дослідної земельної ділянки (розміщення відділків, полів сівозміни, розподіл території ділянки між класами, ланками, гуртками, групами продовженого дня);
·        для ефективної роботи на навчально-дослідній земельній ділянці учні (юннати) організовуються в гуртки, клуби, ланки та інші форми учнівських об’єднань;
·        зміст і організація роботи (перелік рослин, тварин, що вирощуються на земельній ділянці; тематика спостережень та дослідів між класами, ланками, гуртками; список навчально-наочних посібників, що будуть виготовлятися; календарні строки і порядок виконання учнями робіт, розклад навчальних, гурткових занять, графік роботи учнів на навчально-дослідній ділянці, у тому числі в період виробничих практик);
·        керівництво роботою учнів на земельній ділянці (закріплення вчителів, класних керівників, вихователів груп продовженого дня за відділками ділянки, графік їх роботи в період літніх виробничих практик);
·        матеріальне забезпечення роботи на земельній ділянці (визначення потреб в інвентарі, обладнанні, добривах, посівному і посадковому матеріалах, кормах для тварин ферми та живого куточку тощо).
5. Для кращої організації праці на базі виробничого відділка навчально-дослідної земельної ділянки, можуть створюватись виробничі трудові об’єднання (відділ-фірма, гурток-фірма, клас-фірма тощо), які мають власний господарський план та самостійність в своїй діяльності.
6. Навчально-виховна, дослідницька робота у теплиці здійснюється за окремим планом, який є складовою частиною загального плану роботи на навчально-дослідній земельній ділянці.
7. Кошти закладів освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважаються прибутком і не оподатковуються.
8. Щорічно, на початку навчального року, підбиваються підсумки робіт на земельній ділянці, організовується виставка, проводиться “Свято врожаю” тощо.
9. Керівником навчально-дослідної земельної ділянки, як правило, директор освітнього закладу призначає вчителя біології або ж трудового навчання - з числа педагогічних працівників, а в позашкільному закладі – заввідділом сільського господарства або з числа педпрацівників.
10. Заступник директора по господарський частині вживає заходів по своєчасному забезпеченню навчально-дослідної земельної ділянки інвентарем, посівним і посадковим матеріалом, кормами для тварин, водою для поливу рослин;організовує забезпечення і реалізацію продукції, одержаної на навчально-дослідній земельній ділянці, організовує охорону земельних ділянок.
11. Завідуючи навчально-дослідною земельною ділянкою за його бажанням може бути звільнений від обов’язків класного керівника.
12. За завідування навчально-дослідною земельною ділянкою надається додаткова оплата відповідно до Закону України про позашкільну освіту (ст.22) та іншими нормативно-правовими документами.
13. Завідуючий навчально-дослідною земельною ділянкою:
а) відповідає за стан навчально-дослідної земельної ділянки, організацію роботи учнів на ній;
б) організовує змагання між класами, ланками, окремими учнями і юннатами на краще проведення дослідницької роботи і одержання високого врожаю сільськогосподарських культур, щороку восени після збирання врожаю, підводить підсумки роботи учнів на навчально-дослідній земельній ділянці, проводить „Свято врожаю” та інші форми масових натуралістичних заходів, організовує виставку, на якій демонструються результати роботи всіх учнів і гуртків юних натуралістів, частина матеріалів оформлюється як наочні посібники (натуральні експонати, гербарії, щоденники спостережень);
в) координує роботу вчителів та керівників гуртків на навчально-дослідній земельній ділянці, консультує вчителів, керівників гуртків, педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, лаборантів, при складанні ними планів роботи в процесі проведення дослідів і спостережень на навчально-дослідній ділянці, складанні інструктивних карток та ін.;
г) складає на початку навчального року річний план роботи та господарсько-фінансовий кошторис ділянки на підставі загального плану школи;
д) інструктує вчителів, педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, лаборантів, яких залучає під час літніх канікул до керівництва працею учнів на земельній ділянці, знайомить їх з планом роботи, методикою і технікою проведення робіт;
е) відповідає за створення на навчально-дослідний земельній ділянці умов ,що відповідають правилам техніки безпеки і санітарно-гігієни вимоги;
є) разом з класним керівником, керівником гуртка контролює виконання кожним класом та гуртка плану робіт на земельній ділянці й забезпечує ведення обліку дослідницької роботи;
ж) надсилає кращі експонати на районні, області та всеукраїнські виставки;
з) допомагає вчителям у виготовленні наочних посібників та роздаткового матеріалу;
и) подає пропозиції директорові закладу, педагогічній раді щодо використання коштів, які отримуються в результаті реалізації продукції, вирощеної на навчально-дослідній земельній ділянці, одержаного врожаю з ділянки, про відзначення кращих класів, ланок, гуртків, окремих учнів;
л) складає річний звіт про навчальну і дослідницьку роботу на ділянці та подає його на розгляд педагогічної ради.
   14. Вчителі та педпрацівники позашкільних навчальних закладів, які залучаються до керівництва заняттями, працею учнів на навчально–дослідній земельній ділянці, навчають їх агротехнічних прийомів роботи, забезпечують дотримання школярами правил техніки безпеки і санітарно – гігієнічного режиму, а також здійснюють нагляд за станом і безпечною експлуатацією обладнання, інвентаря.
   15. В процесі роботи на земельній ділянці забезпечується раціональний режим праці і відпочинку учнів.
   16. У разі відсутності шкільної земельної ділянки робота учнів переноситься на земельні ділянки еколого-натуралістичного центру (Станції юних натуралістів), сільськогосподарські підприємства, парки, ботанічні сади тощо.
IV. Охорона праці учнів.
1. Згідно з Правилами безпеки під час трудового навчання й літніх практичних робіт учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів у сільськогосподарському виробництві введені в дію з 25.12.98 та Правилами внутрішнього розпорядку, що діють у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, з дітьми, зайнятими дослідницькою роботою та виробничою діяльністю на навчально-дослідній ділянці, проводяться відповідні заняття, які обов’язково організовує спеціаліст (вчитель біології, педагогічний працівник позашкільного навчального закладу, або інший, відповідальний за навчально-дослідні земельні ділянки).
2.На кожній ділянці повинна бути розроблена та затверджена директором освітнього закладу інструкція з техніки безпеки (окремо з усіх видів робіт, що проводяться).
          Діти допускаються до роботи після проведення з ними інструктажу та перевірки знань з охорони праці. Учні працюють лише в денний час та не допускаються до роботи з отрутохімікатами.
          Вчителі, спеціалісти сільського господарства, які залучені до керівництва роботою на навчально-дослідній ділянці, здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства, правил, норм, інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.
 
           Орієнтовний розподіл площі шкільної навчально-дослідної земельної ділянки всіх грунтово-кліматичних зон України.
 
№
Назва об’єктів
ділянки
Площа відділку НДЗД, м2
ЗНЗ I
ступеня
ЗНЗ I-III
ступеня
Районні
ЕНЦ(СЮН)
Обласні
ЕНЦ(СЮН)
1.
Польова та овочева сівозміни
 
 
 
 
2.
Плодовий сад
 
 
 
 
3.
Колекційний відділок
 
 
 
 
4.
Селекційно-генетичний відділок
 
 
 
 
5.
Квітково-декоративний відділок
 
 
 
 
6.
Зоолого-тваринницький відділок
 
 
 
 
7.
Дендрологічний відділок
 
 
 
 
8.
Виробничий відділок
 
 
 
 
9.
Виноградник
 
 
 
 
10.
Ягідник
 
 
 
 
11.
Плодово-ягідна шкілка
 
 
 
 
12.
Тваринницька ферма, пасіка тощо
 
 
 
 
13.
Закритий грунт (теплиці, парники)
 
 
 
 
14.
Підсобні приміщення
 
 
 
 
 
 
ТРУДОВА АКЦІЯ „ПАРАД КВІТІВ БІЛЯ ШКОЛИ”
(благоустрій території, закладка та створення на території навчального закладу газонів, квітників, розаріїв та клумб різних типів, збільшення видового та кількісного складу квітково-декоративних рослин в зовнішньому озелененні шкіл та позашкільних закладів)
Трудова акція „Парад квітів біля школи” проводиться Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України обласними та районними центрами юних натуралістів України.
Мета та завдання акції
Головною метою акції є формування екологічної культури особистості та відповідальності за збереження природного середовища перед майбутніми поколіннями, активізація пізнавальної, творчої, просвітницької та трудової діяльності учнівської молоді, покращення зовнішнього озеленення навчальних закладів.
Завдання акції :
·           активізація роботи загальноосвітніх закладів по благоустрою та покращення стану їх зовнішнього озеленення;
·           спрямування зусиль навчальних закладів на спільні практичні дії по оздоровленню навколишнього середовища та благоустрою прилеглої території;
·           розвиток в учнів почуття дбайливого господаря закладу, в якому вони навчаються;
·           залучення учнівської молоді до озеленення та впорядкуванню території навчальних закладів та закладів соціальної сфери;
·           залучення дітей та підлітків до розробки проектів озеленення навчальних закладів та практичне впровадження цих проектів.
Розділи акції
Акція проводиться у чотири етапи :
1 етап : передбачає планування території навчального закладу; проведення інвентаризації існуючих зелених насаджень з урахуванням складу, віку, розмірів, стану і характеру їх розміщення.
2 етап : ознайомлення з сучасними технологіями в галузі ландшафтного дизайну та зеленої архітектури, вивчення нових видів і сортів декоративних рослин та створеного проекту озеленення навчального закладу.
3 етап : збагачення видового складу квітково-декоративних рослин на території закладу і підготовка території до закладки проекту.
4 етап (основний) : передбачає практичне втілення створеного проекту озеленення навчального закладу.
Учасники акції
До участі в акції запрошуються загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, школи-інтернати, дошкільні та позашкільні навчальні заклади.
Критерії визначення переможців
Учасники конкурсу оформляють результати роботи у вигляді квітів, альбомів, фото- та кінорепортажів або в будь-якому іншому вигляді, що краще розкриває зміст виконаної роботи.
Відзначення переможців
За підсумками журі кращі учасники акції відзначаються грамотами, подяками, цінними подарунками та безкоштовними путівками до Всеукраїнського табору „Юннат” Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.
Детальну інформацію можна отримати за адресою :
Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді,
52032, м.Дніпропетровськ, смт.Кіровське,
вул.Горького, 62
Тел. 791-81-43
 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАЙОННИЙ КОНКУРС-ОГЛЯД ПО БЛАГОУСТРОЮ
ШКІЛ РАЙОНУ „ШКОЛА - МІЙ РІДНИЙ ДІМ”
 
1.Загальні положення.
Районним відділом освіти та Центром еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді оголошується щорічний конкурс-огляд по благоустрою загальноосвітніх шкіл та позашкільних закладів освіти : „Школа-мій рідний дім” в рамках Всеукраїнського конкурсу „Галерея кімнатних рослин”
Мета та завдання конкурсу.
 Вищезазначений конкурс проводиться з метою покращення озеленення шкіл, активізації роботи по садово-парковому мистецтву, опанування школярами та учнівською молоддю сучасної культури садівництва, залучення дітей до роботи на навчально-дослідних земельних ділянках, теплицях, проведення профорієнтації та трудового виховання.
Завданнями конкурсу є:
- активізація роботи колективів шкіл і позашкільних закладів по внутрішньому та зовнішньому науково-обгрунтованому озелененню приміщень та територій;
- приведення куточків природи до вимог Положення про куточок живої природи загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від.09.08.2002 №456;
- створення колекції кімнатних рослин, збагачення їх видового складу;
- покращення дослідницької роботи на шкільних навчально-дослідних земельних ділянках, теплицях, садах, дендропарках, приведення їх до вимог Положення про шкільні навчально-дослідні земельні ділянки, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від.01.11.1995р.№ 307.
- популяризація Всеукраїнських та обласних акцій „Посади сад”, „Ліси для нащадків”, „Від серця до серця” та інших;
- виявлення, підтримка та пропагування кращого досвіду роботи з внутрішнього та зовнішнього озеленення навчальних закладів.
2. Учасники конкурсу
Для участі в конкурсі запрошуються дошкільні, загальноосвітні і позашкільні навчальні заклади комунальної та приватної власності.
3. Термін та умови проведення конкурсу
Конкурс проводиться щорічно з березня по листопад поточного року в три етапи :
І весняний етап – включає організацію роботи по озелененню закладів освіти : закладку клумб, альпійських гірок, шкілок деревних порід, колекційних ділянок квіткових рослин, поновлення садів, дендропарків, роботу в теплицях, кабінетах, фойє, по догляду за кімнатними рослинами тощо.
         ІІ літній етап – включає організацію робіт по догляду за зеленими насадженнями, проведення літньої практики, дослідницької роботи на шкільних навчально-дослідних земельних ділянках.
ІІІ осінній етап – проведення осінніх робіт на території шкіл, оформлення документації згідно з Положенням конкурсу.
Огляд проводиться з 1 по 15 вересня.
Матеріали надсилаються за адресою : 52032, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Кіровське, вул.Горького, 62.
4. Вимоги до матеріалів для участі в конкурсі.
         Для участі у І і ІІ етапах конкурсу надаються довідки про проведену роботу, стан внутрішнього і зовнішнього озеленення відповідно до пори року. Для остаточного підведення підсумків по наслідкам трьох етапів додаються :
-          протокол проведення конкурсу за підписом директора;
-          „зелений” паспорт школи і план подвір’я;
-          фотоматеріали, стенди, буклети, планшети, відеофільми, зміст яких відповідає меті та завданням конкурсу;
-          інформації про колектив і керівника, які активно брали участь у конкурсі, досвід роботи яких заслуговує уваги.
5. Критерії оцінювання.
Оцінювання матеріалів проводиться за такими критеріями :
-          естетичний вигляд школи, теплиці, стан навчально-дослідної земельної ділянки, дендропарку, клумб, згідно до Положення про навчально-дослідну земельну ділянку;
-          озеленення кабінетів згідно з Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх закладів (Наказ МОН України від 20.07.04р. № 601);
-          змістовність та естетичний рівень оформлення матеріалів;
-          новизна і творчий підхід щодо озеленення;
-          наявність фото- та відео матеріалів.
6. Керівництво конкурсом.
Керівництво конкурсом та визначення переможців районного рівня здійснює районний оргкомітет, в який входять представники районного відділу освіти та Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
7. Визначення переможців
Матеріали переможців конкурсу-огляду внутрішнього та зовнішнього озеленення загальноосвітніх шкіл, позашкільних закладів передаються до обласного еколого-натуралістичного центру для участі в обласному етапі конкурсу.
    ПОЛОЖЕННЯ ПРО КУТОЧОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ І ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
1. Загальна частина
1.1. Куточок живої природи є складовою частиною кабінету (відділу,   лабораторії,   класу)   біології   загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (далі - навчальні заклади).
1.2. Куточок живої природи   створюється   для   проведення навчальних, практичних занять, передбачених навчальними програмами з предметів природничого циклу, з метою здобуття поглиблених знань про живі організми, формування практичних умінь та навичок, вивчення, спостереження та догляду за рослинами і тваринами, організації позакласної дослідницької та природоохоронної роботи учнів (вихованців).
2. Вимоги до функціонування куточка живої природи
2.1. Площа куточка живої   природи,   місце   розташування, кількісний і видовий склад рослин і тварин визначаються відповідно до кількості учнів (вихованців) у навчальному закладі та з урахуванням місцевих умов.
2.2. У куточку живої природи утримуються найбільш характерні представники рослинного світу (водорості,   вищі   рослини)   і тваринного світу (риби, земноводні, плавуни, ссавці) відповідно до навчальних програм з предметів природничого циклу. Для утримання рослин може створюватись теплиця, парничок, флораріум (вологий, сухий), для тварин - тераріум, акватераріум, акваріум. Куточок живої природи забезпечується необхідним обладнанням та інвентарем.
2.3. Куточок живої природи може мати: ·          експозиційну частину (відділки); ·          навчально-дослідну частину (відділки); ·          відділок лабораторно-селекційної роботи; ·          підсобні приміщення.
2.4. В експозиційній частині куточка живої природи можуть розміщуватися декоративні акваріуми, акватераріуми, віваріуми та флораріуми (експозиції можуть бути комплексними чи тематичними). Кількісний та   видовий   склад   в   експозиційній   частині визначається керівником куточка живої природи з урахуванням місцевих умов і наявності експозиційних майданчиків.
2.5. Навчально-дослідна частина куточка живої природи включає об'єкти, кількісний і видовий склад яких передбачено навчальними програмами з природознавства, біології та екології,   окремих факультативних курсів.
2.6. Відділок лабораторно-селекційної роботи створюється з метою   вивчення,   спостереження,    догляду    та    розмноження представників рослинного і тваринного світу куточка живої природи за наявності умов для утримання, розмноження та вирощування, збереження рослин і тварин, а також наявності необхідної кількості місць для роботи учнів (вихованців).
2.7. У   підсобному   приміщенні   куточка   живої    природи зберігається   обладнання, інвентар і прилади для догляду за рослинами і тваринами, комплекти робочого одягу та аптечка першої допомоги. У підсобному приміщенні встановлюється протипожежний інвентар. 2.8. У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні рослини і тварин, рослини і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.
3. Організація і зміст роботи
3.1. Куточок живої природи створюється за рішенням керівника навчального закладу з урахуванням його матеріально-технічного забезпечення. 3.2. Навчально-виховна   і навчально-дослідницька робота в куточку живої природи здійснюється за окремим планом,   який розробляється з урахуванням навчальних програм з природознавства, біології та екології і відповідно до навчальних планів і програм гуртків, груп та інших творчих об'єднань навчального закладу.
3.3. План роботи куточка живої природи включає: ·           планування   і   розміщення експозиційних площ, формування видового   і   кількісного   складу   представників рослинного і тваринного світу; ·           графік і план роботи класів, гуртків, груп та інших творчих об'єднань навчального закладу в куточку живої природи; ·           календарні строки і порядок виконання учнями (вихованцями) досліджень і спостережень за визначеною тематикою.
3.4. Основними напрямами діяльності учнів (вихованців) у куточку живої природи є проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком рослин і тварин і різноманітних дослідів. Діяльність учнів (вихованців) здійснюється під керівництвом учителя,   керівника гуртка, груп та інших творчих об'єднань навчального закладу. Для роботи   в   куточку   живої   природи залучаються учні (вихованці) 2 - 11 класів навчального закладу шляхом формування ланок. Кількість учнів (вихованців) у ланці становить від 2 до 5 осіб. Догляд за   тваринами   і   рослинами   здійснюється   учнями (вихованцями) за графіком відповідно до вимог утримання рослин і тварин.
3.5. Керівником куточка живої природи є завідувач, який призначається директором навчального закладу із числа вчителів біології, педагогічних працівників, керівників гуртків, груп та інших творчих об'єднань.
3.6. Завідувач куточка живої природи за його власним бажанням може бути звільнений від обов'язків класного керівника, керівника гуртка, групи та іншого творчого об'єднання навчального закладу.
3.7. Завідувач куточка живої природи: ·           відповідає за стан та умови утримання, зберігання рослин і тварин, організацію навчально-виховної роботи з учнями в куточку живої природи; ·           підбиває разом з класними керівниками, керівниками гуртків, груп та інших творчих об'єднань підсумки навчально-виховної роботи з учнями (вихованцями) на базі куточка живої природи; ·           організує виставки та тематичні, комплексні експозиції для демонстрації результатів роботи класів або гуртків, груп та інших творчих об'єднань навчального закладу; ·           координує роботу   вчителів   початкової   школи,    вчителів біології, екології та керівників гуртків, груп та інших творчих об'єднань еколого-натуралістичного профілю з   організації   та проведення спостережень і дослідницької роботи учнів (вихованців) у куточку живої природи; ·           визначає кращі експонати; ·           спільно з вчителями початкової школи, вчителями біології, екології та керівниками гуртків, груп та інших творчих об'єднань еколого-натуралістичного профілю підводить підсумки дослідницької роботи учнів (вихованців); ·           надає допомогу вчителям початкової школи, вчителям біології, екології та керівникам гуртків, груп та інших творчих об'єднань еколого-натуралістичного   профілю   при   виготовленні    наочних посібників та іншого матеріалу; ·           проводить інструктаж учителів, керівників гуртків та інших творчих    об'єднань    навчального   закладу   щодо   організації навчально-виховної роботи учнів (вихованців); ·           відповідає за    виконання    правил   техніки   безпеки   та санітарно-гігієнічних вимог; ·           складає план навчально-дослідницької роботи учнів на початку поточного навчального року; ·           звітується перед педагогічною радою навчального закладу про здійснену навчально-виховну і дослідницьку роботу в куточку живої природи; ·           спільно з учителями, керівниками гуртків, груп та інших творчих об'єднань навчального закладу визначає кращі роботи, експонати чи об'єкти за результатами   навчально-дослідницької роботи учнів; ·           подає пропозиції керівнику навчального закладу, педагогічній раді   щодо   удосконалення   діяльності куточка живої природи, використання коштів,   матеріально-технічного   забезпечення   та реалізації отриманої продукції.
3.8. Учителі та керівники гуртків навчального закладу, що проводять заняття на базі куточка живої природи,   під   час навчально-дослідницької роботи чи догляду за рослинами, тваринами куточка живої природи: ·           забезпечують дотримання учнями (вихованцями) правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічних вимог;  ·           відповідають за збереження обладнання, інвентарю та об'єктів рослинного і тваринного світу, що утримуються в куточку живої природи; ·           організують раціональний режим праці і відпочинку учнів.
4. Охорона праці учнів
4.1. Згідно з правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу з учнями (вихованцями), які залучаються до проведення дослідницької роботи та догляду за рослинами і тваринами куточка живої природи, проводяться заняття, які організує спеціаліст (вчитель біології, керівник гуртка, групи та іншого творчого об'єднання еколого-натуралістичного напряму).
4.2. Навчально-дослідницьку роботу та догляд за рослинами і тваринами   учні   здійснюють   лише   в денний час, при цьому забороняється робота учнів   з   отрутохімікатами   та   хворими тваринами. 4.3. Керівники гуртків та вчителі, які здійснюють керівництво роботою в куточку живої природи, несуть повну відповідальність за дотримання трудового законодавства, правил, норм, інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки.

 

 
 
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ОГЛЯДУ
„ГЕОГРАФІЧНИЙ МАЙДАНЧИК В ДІЇ”
1.Загальні положення
Всеукраїнський конкурс-огляд „Географічний майданчик в дії” проводиться Національним еколого-натуралістичним центром Міністерства освіти і науки України в рамках міжнародної науково-освітньої програми GLOBE (Глобальне вивчення і спостереження з метою поліпшення довкілля).
Конкурс-огляд проводиться з метою підвищення ефективності та якості організаційної роботи в рамках моніторингових досліджень навколишнього середовища, поглиблення знань учасників конкурсу з окремих компонентів природи, формування екологічної культури та професійного самовизначення особистості.
       Конкурс-огляд планується проводити один раз у три роки.
2. Завдання конкурсу
        Завданням конкурсу-огляду є :
- розширення та поглиблення теоретичних знань з питань моніторингу за станом довкілля;
- створення, упорядкування навчального метеорологічного майданчику;
- набуття учасниками практичних навичок і вмінь роботи з основними приладами на метеорологічних майданчиках;
- вміння правильно вести календар спостережень і введення даних до мережі Інтернет;
- проведення спостережень за окремими компонентами довкілля;
- виявлення кращого педагогічного досвіду організації роботи на навчальних метеорологічних майданчиках і поширення цього напряму роботи в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах.
  1. Учасники конкурсу
          До участі в конкурсі залучаються учні, вихованці та учнівські колективи позашкільних, загальноосвітніх (усіх типів) і професійно-технічних навчальних закладів.
  1. Вимоги до матеріалів для участі у конкурсі
         Для участі в конкурсі-огляді подаються такі матеріали :
- план навчального метеорологічного майданчика із зазначенням його адміністративної та географічної прив’язки і розташування метеорологічних приладів;
- фотографії, що ілюструють дійсну наявність існування навчального метеорологічного майданчика та приладів на ньому;
- календар спостережень з обробленими даними (графіки, діаграми тощо), що ведуться на навчальному метеорологічному майданчику за певний період;
- тези науково-дослідницьких робіт, що виконуються на базі навчального метеорологічного майданчика.
           Матеріали оформляються у вигляді звітів, альбомів, фоторобіт і відображають результати моніторингової роботи учнів і вихованців, а також перспективи розвитку даного напряму діяльності.
          Матеріали про участь у конкурсі „Географічний майданчик в дії” надсилаються за адресою:
04074
Київ, вул.. Вишгородська, 19,
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.
3.  Керівництво конкурсом
         Безпосереднє керівництво конкурсом-оглядом та визначення переможців здійснює Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.
4. Підведення підсумків та нагородження переможців
         Переможці будуть відзначені грамотами Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України та путівками до Всеукраїнського табору „Юннат”.
         Кращий досвід буде висвітлено в журналах „Паросток”, „Рідна школа” та інших засобах масової інформації. На основі узагальнених даних будуть готуватися колективні публікації.
 
 
ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО
ДИТЯЧОГО КОНКУРСУ „ДЖМІЛЬ ТА БДЖІЛКА”
1.       Загальні положення
      З 1996 року в Україні в рамках Всеукраїнського конкурсу школярів і учнівської молоді „Мій рідний край, моя земля” проводиться еколого-натуралістичний похід „Біотит”, мета якого – збереження видового різноманіття комах. Серед операцій, що включає „Біотит” є операція „Джміль”, яка спрямована на збільшення чисельності комах-запилювачів.
      З метою активізації пізнавальної та творчої діяльності дітей дошкільного віку та школярів загальноосвітніх навчальних закладів оголошується щорічний Всеукраїнський дитячий конкурс „Джміль та Бджілка”.
      Всеукраїнський дитячий конкурс „Джміль та Бджілка” проводиться Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, Інститутом бджільництва УААН та дитячим журналом „Вулик”.
      Щорічний конкурс „Джміль та Бджілка” розпочинається з 19 серпня 2003 р. (в день Пасічника) на постійній основі в рамках Всеукраїнського конкурсу школярів і учнівської молоді „Мій рідний край, моя Земля”.
      Починаючи з 2004 р. конкурс проводиться з травня по квітень наступного року. Підбиття обласних підсумків проводиться у квітні, а республіканського – в травні кожного року.
2.  Мета і завдання конкурсу:
·         формування реалістичних знань, без яких не можливе оволодіння систематизованими знаннями;
·         розвиток пізнавальних інтересів і спостережливості, прагнення пізнати рідну природу, її красу;
·         формування екологічної культури особистості, виховання дбайливого ставлення до природи;
·         естетичний розвиток особистості, формування естетичного смаку, бажання створювати красу навколо себе;
·         активізація творчої діяльності учнів.
3.  Учасники конкурсу
       До участі в конкурсі залучаються лише діти віком від 5 до 12 років, дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, еколого-натуралістичні центри, станції юних натуралістів, окремі гуртки молодших школярів, читачі дитячого журналу „Вулик”.
 
4.  Проведення конкурсу
         Використовуючи різноманітні форми ознайомлення дітей з природою (цільові прогулянки в природу, екскурсії до саду, квітника, на навчально-дослідну ділянку тощо) вихователі, вчителі дітей до участі у конкурсі.
        Конкурсом передбачені завдання для певної пори року.
        Влітку проводити   спостереження за поведінкою бджіл та джмелів, використовуючи для цього квітники, плодові та овочеві культури (звернути увагу: в яку погоду комахи відвідують квіти, які квіти частіше відвідуються бджолами та джмелями, скільки часу затримується комаха на квітці, скільки разів прилітають комахи на одну й ту ж квітку і т.д.)
         Восени провести спостереження, коли комахи-запилювачі зникають з квітів (вказати погоду та точну дату останньої зустрічі джмелів та бджіл на квітках).
         Взимку зайнятися творчою роботою:
-     знайти прислів’я, приказки, народні вислови про бджіл та джмелів;
-     написати власний вірш, оповідання, казку, байку з життя бджіл та джмелів;
-     згадати літні та осінні спостереження та намалювати бджіл та джмелів, що досліджували;
-     придумати та оформити ребуси, загадки та кросворди на бджолину тему;
-     зробити власними руками поробки за темою конкурсу.
Навесні провести спостереження, коли джмелі та бджоли вперше з’являються на квітах (вказати погоду та дату першої зустрічі).
5. Керівництво конкурсом
Керівництво конкурсом „Джміль та бджілка”, підведення підсумків та визначення переможців здійснює оргкомітет та конкурсна комісія, створена із представників НЕНЦ, Інституту бджільництва та дитячого журналу „Вулик”.
6. Порядок підведення підсумків та нагородження переможців
Учасники конкурсу за наслідками роботи відповідно до змісту завдання оформляють в звіти, альбоми, фоторепортажі або оформляють документацію в іншому вигляді (вірші, казки, оповідання, результати спостережень в природі, вироби з природного матеріалу і т.д.)
Всі оформлені матеріали спочатку надсилаються до обласних оргкомітетів, які створені на базі обласних еколого-натуралістичних центрів (СЮН).
Завданням обласних оргкомітетів є:
-           проведення обласного туру конкурсу до 1 квітня;
-           відбір робіт на республіканський тур до 1 травня.
 
Найцікавіші роботи обласні оргкомітети можуть надсилати до республіканського оргкомітету, не чекаючи підсумкового періоду для публікації їх на сторінках журналу „Вулик”.
За матеріалами конкурсу можуть бути оформлені різноманітні виставки. Підсумки конкурсу можуть висловлюватись по радіо, телебаченню, у періодичній пресі.
 
Фінансування конкурсу
 
Витрати на проведення заходів в рамках конкурсу здійснюються за рахунок місцевих бюджетів і залучених коштів.